Станіслав Росовецький: мовознавчий аспект наукової спадщини Володимира Перетца

Дядищева-Росовецька, Ю. (2023). Станіслав Росовецький: мовознавчий аспект наукової спадщини Володимира Перетца. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 47, 131-151. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.131-151

У статті проаналізовано мовознавчий аспект досліджень Володимира Перетца за спостереженнями Станіслава Росовецького. Акцентовано на його висновку про наявність солідного багажу глибоких досліджень української старовинної поезії, полемічної літератури, українського фольклору ще до прибуття В. Перетца до Києва. Підкреслюється актуальність обґрунтування цим енергійним організатором української науки у 1906 році в місцевій пресі важливості заснування в університеті кафедр україністики: мови, літератури, історії, етнографії та звичаєвого права. Розглянуто лінгвістичні спостереження С. Росовецького над розгорнутою рецензією В. Перетца на видання 1928 року дум Катериною Грушевською. Наголошується на уточненні там позиції П. Житецького і В. Перетца щодо проблеми походження дум. Висвітлено виділення В. Перетцем у П. Житецького в мові дум церковнослов'янських елементів, які не притаманні живій прозовій і пісенній мові. Також С. Росовецьким акцентовано на виокремленні академіком фальсифікатів серед наведеного корпусу автентичних текстів дум. Зосереджується увага на досвіді Станіслава Казимировича щодо вивчення підробок усно-поетичних текстів: диференціації ним "фейклору", "фольклоризмусу", "фолксінесу", та намаганнях осмислити певні мовні аспекти їх функціонування в Україні. Крім цього ним відмічено висновок академіка про неможливість отримати достовірні результати при застосуванні "точних" методів досдідження в результаті недостатньої за обсягом вибірки. Окреслюється роль В. Перетца у започаткуванні наукової моделі шевченкознавства, з одного боку у власних студіях, а з іншого – у підготовці в Семінарії плеяди майбутніх шевченкознавців. С. Росовецьким наголошено на увазі "зачинателя філологічного методу" саме до слова. Окремо науковцем підкреслюється важливість для філолога працювати з першоджерелами та запроваджувати до наукового обігу нові тексти. Акцентовано на можливостях, котрі відкрилися завдяки "слов'янському формалізму", винайденому В. Перетцем у 1905 році, як довів С. Росовецький. Окрему увагу приділено ґрунтовним спостереженням В. Перетца над "Словом о полку Ігоревім", наголошено на лінгвістичних аспектах студій науковця.