In silico дослідження перспективи використання n-ацилетаноламінів в якості антидіабетичних лікарсь-ких засобів як агоністів gpr40 методом молекулярно-го докінгу
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Романенко Катерина Сергіївна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Романенко, К. С. (2023). In silico дослідження перспективи використання n-ацилетаноламінів в якості антидіабетичних лікарсь-ких засобів як агоністів gpr40 методом молекулярно-го докінгу. [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4797
[ДСТУ] Романенко К. С. In silico дослідження перспективи використання n-ацилетаноламінів в якості антидіабетичних лікарсь-ких засобів як агоністів gpr40 методом молекулярно-го докінгу : кваліфікаційна робота магістра : 10 Природничі науки. Київ, 2023. 23 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4797 (дата звернення: 17.07.2026).
У ході виконання роботи методом молекулярного докінгу була показана здатність ряду сполук класу N-ацилетаноламінів зв’язуватись з активним центром протеїну GPR40.
Застосування методу молекулярного докінгу дозволило показати, що ряд сполук NAEs здатні зв'язуватися з активним центром протеїну GPR40, причому тільки насичений С18:0 NAE – N-стеароїлетаноламін – виявив найкращу афінність до цього рецептора. Це може вказувати на їх можливу роль у регуляції глюкозового обміну та контролі рівня цукру в крові in vivo. Отримані результати докінг-аналізу вказують на потенційну перспективу використання N-ацилетаноламінів як антидіабетичних засобів.
Результати цієї роботи розширють розуміння біохімічних механізмів антидіабетичної дії NAEs. Отримані результати можуть послужити основою для подальшого експериментального та клінічного дослідження N-ацилетаноламінів як потенційних безпечних антидіабетичних засобів. Отримані дані можуть служити підгрунттям для створення нових терапевтичних підходів для лікування діабету 2 типу.
Ключові слова : діабет 2 типу, gpr40, n-ацилетаноламіни, n-стеароїлетаноламін, агоністи, молекулярний докінг, антидіабетичні лікарські засоби, жирні кислоти
Застосування методу молекулярного докінгу дозволило показати, що ряд сполук NAEs здатні зв'язуватися з активним центром протеїну GPR40, причому тільки насичений С18:0 NAE – N-стеароїлетаноламін – виявив найкращу афінність до цього рецептора. Це може вказувати на їх можливу роль у регуляції глюкозового обміну та контролі рівня цукру в крові in vivo. Отримані результати докінг-аналізу вказують на потенційну перспективу використання N-ацилетаноламінів як антидіабетичних засобів.
Результати цієї роботи розширють розуміння біохімічних механізмів антидіабетичної дії NAEs. Отримані результати можуть послужити основою для подальшого експериментального та клінічного дослідження N-ацилетаноламінів як потенційних безпечних антидіабетичних засобів. Отримані дані можуть служити підгрунттям для створення нових терапевтичних підходів для лікування діабету 2 типу.
Ключові слова : діабет 2 типу, gpr40, n-ацилетаноламіни, n-стеароїлетаноламін, агоністи, молекулярний докінг, антидіабетичні лікарські засоби, жирні кислоти
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
102 Хімія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.58 MB
Контрольна сума :
(MD5):7c289359e8dbff362466b9dc7ea6b8ee
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International