Ретроспективно-географічний аналіз формування і змін стану ставків Волинської області у XIX-XXI століттях

Грицюк І., Іванов Є., Ковальчук І. Ретроспективно-географічний аналіз формування і змін стану ставків Волинської області у XIX-XXI століттях. Фізична географія та геоморфологія. 2019. Вип. 4–6 (96–98). С. 7–20.

Розглянуто головні ретроспективно-географічні (історичні) етапи формування ставків Волинської області – початковий,
ранній (мануфактурний), промисловий (індустріальний) і сучасний (аграрний, постіндустріальний). Для аналізу стану і функціонування ставкового господарства регіону використано топографічні карти для чотирьох історичних зрізів: історичного атласу Речі Посполитої (масштаб 1 : 300 000, початок ХІХ ст.), російської імперії (масштаб 1 : 126 000, 1875
р.), польські (масштаб 1 : 100 000, 1924–1933 рр.) і радянські (масштаб 1 : 100 000, 1977–1992 рр.). Вони відображають тенденції зміни параметрів стану і функціонування існуючих ставків в межах Волинської області за останні 220 років. Для геопросторового аналізу особливостей розміщення ставків і водяних млинів в межах Волинської області обрано ландшафтно-гідрологічні системи. Виділено 19 індивідуальних ландшафтно-гідрологічних систем. Виявлено експоненціальне зростання кількості ставків на ранньому і промисловому етапах на тлі спадів в окремі історичні періоди. Кількість ставків у регіоні змінювалася від 76 (у 70-і роки ХІХ ст.) до 625 одиниць (70–80 роки ХХ ст.). Простежено чітке, практично лінійне, збільшення загальної площі водного дзеркала водойм регіону. За досліджуваний історичний період відбулося зростання площ ставків з 1 553,7 до 4 242,4 га. Найвища концентрація ставкових господарств характерна для ландшафтно-гідрологічних систем Волинської височини, особливо підбасейнів Стир-ІІІ (29,9 % від загальної кількості по регіону), Луга-ІІІ і Горинь-ІІІ. Водночас, спостерігаємо поступове зменшення значення середньої площі ставка – від 20,44 (у 70-і роки ХІХ ст.) до 6,28 га (70–80 роки ХХ ст.). Значна кількість ставків у сільській місцевості Волинської області сприяє створенню нових робочих місць, формує місцевості для рекреації і відпочинку, урізноманітнює сільськогосподарську
продукцію і кормову базу рибництва.