Застосування технологій штучного інтелекту та нові можливості представлення історичного та міфологічного контенту у відеоігровій індустрії США

Пількевич, А. (2026). Застосування технологій штучного інтелекту та нові можливості представлення історичного та міфологічного контенту у відеоігровій індустрії США. Етнічна історія народів Європи, (78), 302–309. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.34

Актуальність. Стрімка еволюція технологій штучного інтелекту зумовила фундаментальну трансформацію індустрії відеоігор, де США залишаються провідним світовим центром інновацій. Сучасний етап цифровізації ігрової галузі характеризується переходом від статичних алгоритмів до динамічних систем, здатних до генерації контенту в реальному часі. Особливого значення це набуває в контексті роботи з міфологічним контентом, фундаментом більшості складних ігрових світів (AAA-проєктів). Традиційні методи подачі міфології часто обмежені лінійним наративом, проте інтеграція LLM та процедурної генерації відкриває небачені можливості для створення «живого» міфу. Актуальність дослідження підсилюється потребою теоретичного осмислення того, як американські розробники адаптують архаїчні культурні коди до потреб цифрового суспільства, використовуючи ШІ не лише як інструмент технічної розробки, а й як гуманітарний модус. Мета. Основна мета статті полягає в аналізі ключових змін у процесах розробки відеоігор на базі студій США під впливом інструментів штучного інтелекту, з особливим фокусом на інноваційні методи інтеграції та інтерпретації міфологічного контенту. Дослідження спрямоване на з’ясування того, як генеративний ШІ дозволяє реалізувати складні історичні образи та міфологічні системи, що адаптуються до дій гравця, створюючи персоналізований досвід взаємодії з божествами, героями та легендами у віртуальному просторі. Методи. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до аналізу ігрових виробничих процесів у США (кейс-стаді провідних компаній та інноваційних стартапів Кремнієвої долини). Було застосовано порівняльний аналіз традиційних методів наративного дизайну та сучасних технік генеративного сторітелінгу. Також використано метод структурно-функціонального аналізу для вивчення ролі ШІ-агентів у відтворенні міфологічних архетипів та процедурного моделювання ландшафтів, що базуються на космогонічних міфах. Для оцінки ефективності нових методів подачі контенту залучалися дані про розвиток новітніх ігрових «двигунів» (Unreal Engine 5) та інтеграцію хмарних обчислень. Результати. У ході дослідження встановлено, що впровадження ШІ у практику американських геймдев-студій призвело до виникнення концепції «динамічної міфології». З’ясовано, що використання ШІ дозволяє автоматизувати створення «міфологічної щільності» ігрового світу: від автоматичної генерації рунічних написів до створення унікальних діалогових гілок з міфологічними персонажами, які не обмежені скриптами. Результати демонструють, що американський досвід інтеграції нейромереж у розробку дозволяє створювати ігри, де міф перестає бути лише статичним тлом, а стає інтерактивною системою, що реагує на етичний вибір гравця. Виявлено, що генеративні моделі ефективно справляються з адаптацією складних міфологічних сюжетів (наприклад, скандинавських або античних) під індивідуальні ігрові сесії, забезпечуючи високий рівень занурення та варіативності. Висновки. Автор приходить до висновку, що штучний інтелект стає ключовим фактором конкурентоспроможності американського геймдеву, змінюючи роль розробника з виконавця на архітектора інтелектуальних систем. Використання ШІ для подачі міфологічного контенту радикально розширює межі цифрового мистецтва, дозволяючи реконструювати міф як живу, еволюціонуючу структуру. Значущість отриманих результатів полягає у можливості застосування даних підходів для створення нових типів MMORPG та наративних ігор, де культурна спадщина переплітається з високими технологіями. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення етичних аспектів «авторства» ШІ у створенні культурних наративів та аналіз того, як автоматизація творчих процесів вплине на професійну трансформацію ігрових дизайнерів у довгостроковій перспективі.