Коопераційні стратегії багатонаціональних підприємств автомобілебудівного сектору

Зара А. Є. Коопераційні стратегії багатонаціональних підприємств автомобілебудівного сектору : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2025. 222 с.

Зара А. Є. Коопераційні стратегії багатонаціональних підприємств автомобілебудівного сектору. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини» − Київський національний університет імені Tараса Шевченка, Київ, 2025.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню коопераційних стратегій багатонаціональних підприємств (БНП) автомобілебудівного сектору в умовах глобальної конкуренції, транснаціоналізації та трансформації автомобілебудування. Метою роботи є виявлення та систематизація ключових рис коопераційних стратегій БНП, їхніх переваг і недоліків та визначення впливу таких стратегій на конкурентні позиції компаній у глобальному автомобілебудуванні. Об’єктом дослідження є процес формування й реалізації коопераційних стратегій БНП в умовах глобальної конкуренції та структурної трансформації світового автомобілебудівного сектору, тоді як предметом виступають теоретичні, методологічні та прикладні засади реалізації коопераційних стратегій у формах субпідрядних угод, стратегічних альянсів та операцій зі злиття і поглинання.
Теоретико-методологічний базис дослідження ґрунтується на інтеграції положень трансакційної теорії, ресурсної та знаннєво-орієнтованої парадигм стратегічного управління, а також концепції глобальних ланцюгів створення вартості. На цій основі коопераційні стратегії розглянуто як інституціоналізовану форму міжфірмової взаємодії, що спрямована на досягнення синергетичного ефекту, оптимізацію витрат та зміцнення ринкових позицій у середньо- й довготерміновій перспективі.
У роботі запропоновано системну типологізацію коопераційних стратегій БНП, що відображає послідовність поглиблення міжфірмової взаємодії: від контрактно-орієнтованих субпідрядних форм до інноваційно спрямованих стратегічних альянсів і повномасштабних процесів злиття та поглинання. Показано дуальну природу коопераційних стратегій, які, з одного боку, утворюють послідовну шкалу кооперації, а з іншого — функціонують як паралельні взаємодоповнювальні інструменти, що застосовуються на різних рівнях виробничо-збутових систем. На основі ризикоорієнтованого підходу уточнено зміст і структуру ризиків, притаманних кожній формі кооперації, та обґрунтовано їхній зв’язок із глибиною управлінської координації.
У межах дослідження проаналізовано сучасні тенденції розвитку глобального автомобілебудівного сектору та окреслено поліцентричний характер галузевої конкуренції. Використання інтегрованої системи індикаторів ринкової концентрації (індекси Герфіндаля-Гіршмана, Джині, CR₄ – CR₈) дало змогу встановити наявність помірної олігополізації ринку та виокремити стабільну групу провідних виробників, які визначають структурну динаміку галузі. На цій основі сформульовано концепцію коопераційної олігополії, у межах якої конкуренція поєднується з механізмами стратегічної взаємозалежності та координації інтересів.
У дослідженні обґрунтовано, що коопераційні стратегії виступають ключовим механізмом адаптації БНП до трансформації міжнародної торговельної політики. Показано, що посилення тарифних бар’єрів зумовлює інституційні зміни у конфігурації глобальних виробничих мереж і стимулює розвиток партнерських моделей, спрямованих на локалізацію виробництва, формування спільних підприємств та диверсифікацію технологічних платформ. Установлено, що результативність таких стратегій визначається взаємодією внутрішньокорпоративних та позагалузевих чинників, включаючи технологічну залежність, доступ до критичних ресурсів та регіональну структуризацію ланцюгів постачання.
Наукова новизна дисертації полягає у виявленні та систематизації ключових рис коопераційних стратегій БНП та визначенні їхнього впливу на конкурентні позиції компанії у секторі автомобілебудування. У рамках дисертаційного дослідження уперше розроблено підхід до кількісного оцінювання синергетичного ефекту коопераційних стратегій альянсового типу на основі агрегування ключових фінансових та операційних показників і розрахунку інтегральних коефіцієнтів ефективності та дохідності. Апробація розробленого підходу на прикладі стратегічного альянсу Renault - Nissan - Mitsubishi виявила складну, неоднорідну природу синергетичного ефекту та дала можливість виокремити його фінансовий, операційний і стратегічний виміри. Порівняльний аналіз із моделями органічного розвитку та реструктуризації підтверджує проміжні імплікації альянсової стратегії, яка поступається за інтенсивністю приросту дохідності, проте забезпечує вищу стійкість масштабів діяльності та знижує циклічну вразливість.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування в системі стратегічного управління БНП для обґрунтування вибору та комбінування коопераційних стратегій, оцінювання їхньої ефективності, оптимізації міжфірмової взаємодії та формування адаптивних моделей поведінки в умовах мінливої ринкової кон’юнктури. Запропонована методика оцінювання синергетичного ефекту може бути використана як інструмент стратегічного контролінгу, а розроблені аналітичні положення – у процесі регуляторного й корпоративного планування. Результати дослідження впроваджено у діяльність професійних та аналітичних інституцій, а також в освітній процес у межах дисциплін, присвячених міжнародному бізнесу, БНП і стратегічному плануванню.
Ключові слова: багатонаціональні підприємства (БНП); транснаціональна корпорація (ТНК); прямі іноземні інвестиції; міжнародні потоки капіталу; міжнародний бізнес; конкурентоспроможність; глобальні ланцюги постачання; транскордонні злиття і поглинання; корпоративне управління; стратегічне планування; НДДКР; міжнародна торгівля; міжнародна торгівельна політика; транснаціоналізація автомобілебудівного сектору; ризик-менеджмент.