ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ІМІДЖЕВОЇ КОМУНІКАЦІЇ В МЕДІА

ДЕРГАЧ, Д. (2025). GENRE AND STYLISTIC PARAMETERS OF IMAGE COMMUNICATION IN MEDIA. Folia Philologica(10), 51–58. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/10/6

У статті досліджено жанрово-стилістичні моделі іміджевої комунікації в сучасних українських медіа. Проаналізовано екстралінгвістичні фактори, що перетворили медійну сферу на важливий складник державної політики й вербального виразника суспільної ідентичності та цінностей. Авторський коментар спроєктовано на тенденцію, коли медійні ресурси функціонально не лише ретранслюють інформаційні смисли, але й активно конструюють образи, що впливають на уявлення масової аудиторії, формують її настрої та ставлення до різних сфер суспільного життя. Схарактеризовано множинні фахові підходи до інтерпретації поняття іміджу в різних галузях наукового знання. Визначено закономірну актуалізацію лінгвістичної іміджелогії як дослідницької епістеми, що аналізує ефективність, вербальну і невербальну специфіку реалізації технологій, стратегій і тактик формування та коригування іміджу особи, явища, країни й іншого в динаміці суспільної комунікації. Мета статті полягає в аргументованому коментуванні процесів жанрової динаміки медіа в контексті впливу іміджетвірних факторів на зміни інформаційно-аналітичної природи медійних жанрів, іманентно закріпленої в їхній функціональній парадигмі. Визначена предметність скорельована з новизною дослідження конструювання іміджу як ефективної реалізації комунікативних стратегій узгодження вербальних і невербальних кодів, спрямованих на створення варіантного образу в масовій мовній свідомості. Різножанрові тексти, що системно репрезентують такі процеси у традиційних і нових медіа, прокоментовано з використанням методів функціонально-стилістичного аналізу, контент-аналізу й інших. Перспектива дослідження полягає в концептуалізованому нюансуванні впливів інших комунікативних сфер на медіа, їх жанрову систему в аспекті множинного іміджування об’єктів реального життя та нелінійного декодування його результатів через динаміку лінгвокультурних маркерів еволюції суспільної комунікації в національному та світовому вимірах.