Антибільшовицьке Лютневе повстання 1921 р. у Вірменії: історичні уроки та наслідки

Капелюшний, В., & Каліберда, Ю. (2026). Антибільшовицьке Лютневе повстання 1921 р. у Вірменії: історичні уроки та наслідки. Етнічна історія народів Європи, (78), 243–253. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.27

Актуальність дослідження. Не дивлячись на поразку і окупацію Вірменії російськими військами, Лютневе повстання 1921 р. стало одним із яскравих епізодів боротьби вірменського народу за свою державну незалежність, а в сучасних умовах героїзм повстанців сприяє активізації процесів декомунізації в країні, надихає суспільство на встановлення історичної правди та справедливості в ім’я майбутніх поколінь та процвітання Вірменії. Метою статті є спроба авторів стисло висвітлити історію антирадянського Лютневого 1921 р. повстання у Вірменії, визначити його історичні уроки і наслідки у визвольній боротьбі вірменського народу за власну державність у ХХ столітті. Методи. Стаття ґрунтується на принципах історизму, неупередженості та багатофакторності. Для викладу матеріалу авторами використано історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, описово-оповідальний, ретроспективний методи, а також метод критики джерел. Результати. Авторами за допомогою різноманітних історичних джерел та літератури висвітлено історію антирадянського Лютневого повстання 1921 р. у Вірменії. Розглянуто роль партії Вірменський Революційної Федерації «Дашнакцутюн» в організації та здійсненні збройного повстання у лютому 1921 р., а також участь лідерів підпільного Комітету порятунку Батьківщини (КПБ) у героїчній боротьбі за державну незалежність Вірменії. Звертається увага, що на звільнених від більшовицьких окупантів територіях була відновлена влада Демократичної Республіки Вірменії (ДРВ), а КПБ виконував роль тимчасового уряду країни. Проаналізовано хід бойових дій та причини поразки Лютневого всенародного повстання 1921 р. у Вірменії. Висновки. Автори даної статті розглядають історію Лютневого повстання 1921 р. як героїчну і водночас трагічну сторінку боротьби вірменського народу за державну незалежність Вірменії означеного періоду. Наголошується, що до здобуття державної незалежності Вірменії у серпні 1991 р. в радянській історіографії всіляко замовчувалась, фальсифікувалась та перекручувалась роль і значення Лютневого повстання у новітній історії Вірменії. З’ясовано, що на поразку повстання суттєво вплинула ізоляція Вірменії, територіальні претензії до неї з боку Грузії, Азербайджану та Туреччини, значна чисельна та військово-технічна перевага російської армії, відсутність обіцяної допомоги від країн Заходу та сусідів Вірменії.