УКРАЇНОЗНАВЧІ ВИМІРИ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗМІН У НАУКОВІЙ МЕТОДОЛОГІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 лютого 2020 р.
Автор(и) :
Usatenko, Tamara
Usatenko, Halyna
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
24
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
22
Кінцева сторінка :
28
Цитування :
[APA 7] Usatenko, T., & Usatenko, H. (2020). UKRAINIAN SCIENTIFIC MEASUREMENTS OF PARADIGMATIC CHANGES IN SCIENTIFIC METHODOLOGY. Almanac of Ukrainian Studies, (24), 22–28. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.4
[ДСТУ] Usatenko T., Usatenko H. UKRAINIAN SCIENTIFIC MEASUREMENTS OF PARADIGMATIC CHANGES IN SCIENTIFIC METHODOLOGY. Almanac of Ukrainian Studies. 2020. no. 24. P. 22—28. DOI: 10.17721/2520-2626/2019.24.4 (date of access: 17.07.2026).
У статті досліджуються гуманістичні, гуманітарні, гуманітаристичні парадигми науки українознавства крізь призму наукової методології в умовах зрушення природничо-наукової гносеологічної методології і утвердження культурно-антропологічної парадигми епістемології. Проаналізовано загальнонаукові, власне українознавчі методи творення і розвитку класичного, некласичного типу науки гносеологічної методології у співвідносності із множинними суспільно-політичними, історико-мовознавчими, господарсько-виробничими, повсякденними та іншими цінностями культури модерну і постмодерну. Наука, що стала нині домінантою цивілізації, розглядається з позиції теорії пізнання – зовнішнього, фактологічного, об’єктивного, переважно предметного пізнання у природничо-науковій парадигмі гносеологічної методології та знання (відання) внутрішнього, на основі чого виокремлюється суб’єктивний світ людини (людиновимірний, раціональний, ірраціональний), що творить наукову епістемологічну методологію. Постнекласичний тип українознавчої науки розглянуто у просторі культурно-антропологічної парадигми епістемологічної методології. Відзначається, що збереження та оновлення в українській діаспорі, серед світового українства традиційної української культури, етнічної, національної ідентичності розширює досвід входження особистості в іншомовне середовище, іншу культуру, що важливо в сучасних умовах освітньої та культурної мобільності, глокалізаційних вимірів. Також увага у статті акцентується на «розкодуванні» термінологічної системи, зокрема багатозначності українознавства, в семантиці якого закладається наскрізна ідея новоєвропейської науки – наближення об’єктивності та суб’єктивності.
Ключові слова :
Ukrainian Studies scientific methodology epistemology types of science: classical non-classical post-classical scientific and natural cultural and anthropological paradigms українознавство наукова методологія епістемологія типи науки: класичний некласичний постнекласичний науково-природнича культурно-антропологічна парадигма
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
331.67 KB
Контрольна сума :
(MD5):adcf7a6e41f617c92eee5f2364c7281c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International

