Нове просвітництво в «розламі» класичних універсалій

Власова, Т., Власова, О., & Літман, М. (2025). Нове просвітництво в «розламі» класичних універсалій. Українознавчий альманах, (37), 182–187. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.26

У праці «Істина», яка розвиває нову тенденцію нерозривності «високої» та «низької» культури, Дж. Капуто, всесвітньо відомий філософ і теолог, досліджує різні поняття істини з акцентом на тому, як ми можемо її визначити сьогодні. Проблеми, які порушує Дж. Капуто, є складними й потребують глибоких знань з історії філософії та теології, починаючи з Блаженного Августина і закінчуючи широким спектром постмодерністських питань: «Чи є істина, як вважав Августин, тотожною Богу? Чи лежить вона в Розумі Декарта і Канта? Чи є вона ідеєю Дерріда про подію, яка ще твориться, або, згідно з постмодерністськими пророцтвами Ніцше, лише сукупністю вигадок і метафор? В «Істині» Дж. Капуто представляє свою надзвичайно цікаву теорію нового Просвітництва, яка спирається на давні ідеали істини, Бога та мудрості, що охоплюють пост-постмодерне розуміння нашої епохи. Питання істини та релігії в модерності/постмодерності, яке Дж. Капуто використав як свій «випадок» для мутації, що відбувається в постмодернізмі, обговорювалося постмодерністськими філософами з великою гостротою та компетентністю. Воно досі охоплює дослідників постмодернізму, і тут Дж. Капуто постулює власну незмінну ідею нового Просвітництва, ідею, яка спирається на давні ідеали істини та мудрості, але має велике значення у змінах та трансформаціях нашого «постпостмодернізму». Праця Дж. Капуто «Істина» може представляти інтерес як для дослідників теології постмодернізму, так і в цілому культурі постпостмодернізму. В українських дискурсивних метанаративах вона повинна бути осмислена як частина сучасної метафілософської культури та пост-постмодерністського розмислу. Варто наголосити, що ідея нового Просвітництва вже активно обговорюється не лише західними філософами, але й представниками українських філософських інституцій.