КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ФУНДАТОРАМИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО СКАНСЕНУ ЩОДО ЙОГО НАЗВИ ТА ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ (кін. 50-их – 60-ті рр. ХХ ст.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
18 грудня 2020 р.
Автор(и) :
Zham, Olena
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
27
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
88
Кінцева сторінка :
93
Цитування :
[APA 7] Zham, O. (2020). КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ФУНДАТОРАМИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО СКАНСЕНУ ЩОДО ЙОГО НАЗВИ ТА ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ (кін. 50-их – 60-ті рр. ХХ ст.). Українознавчий альманах, (27), 88–93. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.13
[ДСТУ] Zham O. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ФУНДАТОРАМИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО СКАНСЕНУ ЩОДО ЙОГО НАЗВИ ТА ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ (кін. 50-их – 60-ті рр. ХХ ст.). Українознавчий альманах. 2020. № 27. С. 88—93. DOI: 10.17721/2520-2626/2020.27.13 (дата звернення: 25.07.2026).
Пам’яткоохоронна та музейна справа в Україні в 1960–1970-их рр. ХХ ст. характеризується хвилею масового зацікавлення українською культурою та поширенням прогресивної ідеї створення етнографічних музеїв нового типу – музеїв просто неба, які прийнято називати скансенами. Першим таким музеєм в Україні став Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, що є однією з найбагатших скарбниць самобутньої народної архітектури та побуту жителів наддніпрянських сіл ХІХ – початку ХХ ст. Музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зазначений проект не мав прецедентів в Україні, тому шлях до реалізації цього задуму був складним і тривалим. Особливо корисним виявився іноземний досвід по створенню етнографічних експозицій під відкритим небом, адже музейній практиці України ще бракувало теоретичних знань, відшліфованої методики, чітких принципів музеєзнавства, міжнародних стандартів, належного досвіду роботи. Підходи переяславських музейників до цієї нової, методично й практично не розробленої справи, виявилися творчими й оригінальними. Досвід роботи його фундаторів став у нагоді при створенні інших музеїв народної архітектури та побуту в Україні.У статті розглядається історія створення переяславського скансену. Аналізуються різні концептуальні підходи фундаторів скансену щодо його назви та тематичної структури. У запропонованій статті мова йде, насамперед, про наукову полеміку між директором Переяслав-Хмельницького державного історичного музею М.І. Сікорським і громадським діячем Є.Ф. Іщенком стосовно визначення типу музею, його назви, тематичної структури, експозиційного наповнення, озеленення території та інших питань. Науковий дискурс мав і позитивні сторони. Полеміка, яка виникла між фундаторами, дозволила обом сторонам розгледіти вірні, логічні думки в теорії кожного з них.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
314.58 KB
Контрольна сума :
(MD5):3587bae94bbf267ddb1f521aa4629730
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International