КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ МІЖ ФУНДАТОРАМИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО СКАНСЕНУ ЩОДО ЙОГО НАЗВИ ТА ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ (кін. 50-их – 60-ті рр. ХХ ст.)

Zham, O. (2020). CONCEPTUAL CONFLICT BETWEEN THE FOUNDERS OF THE PEREYASLAV SKANSEN REGARDING ITS NAME AND THEMATIC STRUCTURE (IN THE LATE 1950es AND 1960es). Українознавчий альманах(27), 88–93. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.13

Пам’яткоохоронна та музейна справа в Україні в 1960–1970-их рр. ХХ ст. характеризується хвилею масового зацікавлення українською культурою та поширенням прогресивної ідеї створення етнографічних музеїв нового типу – музеїв просто неба, які прийнято називати скансенами. Першим таким музеєм в Україні став Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, що є однією з найбагатших скарбниць самобутньої народної архітектури та побуту жителів наддніпрянських сіл ХІХ – початку ХХ ст. Музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зазначений проект не мав прецедентів в Україні, тому шлях до реалізації цього задуму був складним і тривалим. Особливо корисним виявився іноземний досвід по створенню етнографічних експозицій під відкритим небом, адже музейній практиці України ще бракувало теоретичних знань, відшліфованої методики, чітких принципів музеєзнавства, міжнародних стандартів, належного досвіду роботи. Підходи переяславських музейників до цієї нової, методично й практично не розробленої справи, виявилися творчими й оригінальними. Досвід роботи його фундаторів став у нагоді при створенні інших музеїв народної архітектури та побуту в Україні.У статті розглядається історія створення переяславського скансену. Аналізуються різні концептуальні підходи фундаторів скансену щодо його назви та тематичної структури. У запропонованій статті мова йде, насамперед, про наукову полеміку між директором Переяслав-Хмельницького державного історичного музею М.І. Сікорським і громадським діячем Є.Ф. Іщенком стосовно визначення типу музею, його назви, тематичної структури, експозиційного наповнення, озеленення території та інших питань. Науковий дискурс мав і позитивні сторони. Полеміка, яка виникла між фундаторами, дозволила обом сторонам розгледіти вірні, логічні думки в теорії кожного з них.