Особливості структури вибраних ділянок русла річки Чорної Тиси

Derii A. Features of the structure of selected segments of the Chorna Tisza river. Physical Geography and Geomorphology. 2022. Vol. 45, Iss. 1–6 (111–116). P. 39–48.

Метою статті є характеристика окремих ділянок русла, представлення результатів картування методом Krzemień (2012) та розгляд руслоформуючих чинників річки Чорна Тиса. Картування було проведене в днях 23.07.2020-28.07.2020. Під час типологічної класифікації річки виділено 34 базові відрізки. При класифікації прийнято до уваги різні фактори, в тім: перепад висот на кілометр бігу русла, наявність руслових форм, площа форм, висота берегів, берегова глибина врізання русла, літологічно-тектонічні фактори, а також фактори, що свідчать про антропогенний вплив на русло. Загалом зіставлено 16 факторів. За всіма параметрами були створені графіки, і на підставі аналізу меж відрізків при зміні тенденції параметрів до збільшення або зменшення на кінці відрізка визначалася межа. Місця, у яких збігалась значна кількість меж параметрів, були виділені як межі вищого рангу- типи русла, так і межі нижчого рангу – підтипи русла. За превалюючими процесами було виділено 7 типологічних ділянок. Від злиття Чорної Тиси з Апшинцем і до гирла потоку Плецького (12 км бігу річки) виділено русло акумуляційно ерозійне. До 24 км бігу річки русло було виділене як ерозійне (з домінуючою денною ерозією). До 29 км- з інтенсивною латеральною ерозією. До 34 км – виділено відрізок транспортаційний. До гирла потоку Тростянець (41 км) виділено відрізок з інтенсивною денною ерозією. До гирла потоку Сітний (45 км бігу) виділено відрізок з латеральною ерозією і депозицією. Відрізок до злиття з Білою Тисою схарактеризований як інтенсивної денної ерозії. Русло Чорної Тиси від злиття з Апшинцем до злиття з Білою Тисою має загальну тенденцію до глибинної ерозії (6 з 8 виділенних типологічних відразків), з локальними впливами інших домінуючих процесів, що залежить від багатьох чинників. Так, на відрізках, розташованих в Ясинянській улоговині, іншим процесом є акумуляція. На деяких відрізках відзначається сильний вплив діяльності людини (видобуток матеріалу з берегів та островів, укріплення (стабілазація) берегів, будівництво штучних порогів). Через ліквідацію природних руслових форм тут неможливо визначити натуральний домінуючий процес (транспортаційні та антропогенічно змінені типологічні відрізки, котрих виділено 4). Дослідження проведене в цій статті має як наукове, так і практичне значення, оскільки може стати підставою для планування протипаводкових заходів та змін в локальному плані забудови. Також подібні дослідження є важливими для освітянської діяльності в місцевостях до котрих відносяться ці праці.