Хелсфляція: Сфера охорони здоров’я в заручниках у макроекономічної нестабільності та кризи вартості життя

[APA 7] Чугаєв, О., Резнікова, Н., & Панченко, В. (2025). Healthflation: Healthcare Sectors Hostage to Macroeconomic Instability and Cost of Living Crisis. Актуальні проблеми міжнародних відносин, (164), 143–157. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.164.1.143-157

[ДСТУ] Чугаєв О., Резнікова Н., Панченко В. Healthflation: Healthcare Sectors Hostage to Macroeconomic Instability and Cost of Living Crisis. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2025. no. 164. P. 143—157. DOI: 10.17721/apmv.2025.164.1.143-157 (date of access: 25.07.2026).

Гіпотеза статті полягає у визнанні того факту, що вплив інфляції на здоров'я заслуговує академічної спільноти. Виходячи із твердження, що інфляція негативно впливає на здоров'я, і тим негативнішим є цей вплив, чим більш уразливими з точки зору соціально-економічного становища є окремі групи людей, ми ставимо собі за мету визначити категорію «healthflation», що дозволить актуалізувати важливу складову цінової нестабільності. Нами було встановлено, що термін «healthflation» є поясненням цінових флуктуацій, які сталися: (1) внаслідок обмеження міжнародного руху товарів та послуг, міжнародного руху робочої сили у результаті впровадження політики закриття кордонів та самоізоляції; (2) у сфері медичної допомоги, на ринку медичних послуг, на ринку медичного обладнання та на фармацевтичному ринку (у тому числі на ринку вакцин); (3) внаслідок витрат на медичні послуги, потреба у яких виникла у результаті погіршення стану здоров'я, що пов’язане із кризою вартості життя, що результувала скорочення економічної активності та темпів зростання економіки під впливом пандемії. Визначено, що хелсфляція, що виявляється у скороченні купівельної спроможності економічних агентів, може виникати: як реакція на пандемії (де внаслідок введення обмежень на рух факторів виробництва зменшується пропозиція товарів, що провокує зростання цін); як реакція на зменшення продуктивності праці внаслідок скорочення економічної активності та погіршення здоров'я як складової людського капіталу; як реакція на спробу в обмежені часові межі реалізувати масштабні проєкти, спрямовані на оздоровлення населення та/або проєкти щодо підвищення національної безпеки у сфері забезпечення препаратами стратегічного значення, центром виробництва яких може виявитися країна зі списку «недружніх», що дозволить їй використовувати ліки як зброю; як реакція на зміну структури витрат населення внаслідок погіршення стану здоров'я (скорочення споживання окремих видів послуг, зростання споживання товарів) та використання превентивних засобів; як реакція на перерозподіл бюджетних видатків внаслідок зменшення доходів (податків, залучених інвестицій), що вимушено зменшує обсяги медичної допомоги, що надається, збільшуючи витрати домогосподарств на приватні медичні послуги. За авторським підходом, хелсфляцію або інфляцію охорони здоров'я також можна визначити як різницю між зростанням витрат на охорону здоров'я на душу населення та зростанням тривалості життя. Встановлено, що середньорічна хелсфляція становила 4,3% на рік у 2000-2022 роках і досягла піку в 9,2% у 2020 році на початку пандемії COVID-19. Хелсфляція була найнижчою в країнах з низьким рівнем доходу та відносно вищою в країнах з швидким зростанням та рівнем доходу вище середнього, демонструючи нелінійну залежність від рівня розвитку, що може бути пояснене тим, що у важкі часи люди зосереджуються на найважливіших медичних послугах, які мають вирішальне значення для їхньої безпеки. З іншого боку, за умов швидкого економічного зростання люди можуть дозволити собі купувати більше послуг, які є менш терміновими, але забезпечують кращу якість життя, і готові платити за них більше грошей, що може вплинути на ціни на медичні послуги. Залежність від економічного зростання зберігалася і в період пандемії, але інший фактор також став значним – інфляція з негативною кореляцією з інфляцією охорони здоров'я.

Ключові слова :

international macroeconomics world economy inflation deflation healthflation covid pandemic liquidity trap liquidity demand supply investment savings household price stability health economics health systems health policy health services market health services debt labor resources workforce human capital productivity cost of living crisis міжнародна макроекономіка світова економіка інфляція дефляція пандемія ковід пастка ліквідності ліквідність попит пропозиція інвестиції заощадження домогосподарство цінова стабільність економіка охорони здоров'я системи охорони здоров'я політика охорони здоров'я ринок медичних послуг послуги охорони здоров'я борг трудові ресурси робоча сила людський капітал продуктивність криза вартості життя

Галузі знань та спеціальності :

05 Соціальні та поведінкові науки::051 Економіка

Галузі науки і техніки (FOS) :

Соціальні науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

487.58 KB

Контрольна сума :

(MD5):e4cb32f40ca3e763265770b8ca461ba0

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International