Оцінювання функціонального стану й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дівчат
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Коц, Сюзанна
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
Коц, Віталій
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
Коваленко, Поліна
Донецький національний медичний університет
Коц, Віталій
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
105
Випуск :
2
ISSN :
1728-2748
Початкова сторінка :
29
Кінцева сторінка :
36
Цитування :
[APA 7] Коц, С., Коц, В., Коваленко, П., & Коц, В. (2026). Оцінювання функціонального стану й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дівчат. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 105(2), 29–36. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2026.105.29-36
[ДСТУ] Оцінювання функціонального стану й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у дівчат / С. Коц та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2026. Т. 105, № 2. С. 29—36. DOI: 10.17721/1728.2748.2026.105.29-36 (дата звернення: 10.09.2026).
Вступ. Мета роботи – дослідити показники адаптаційного потенціалу для оцінювання адаптаційних можливостей, показники гемодинаміки, максимальні аеробні здібності серця, функціональні резерви та рівень регуляції діяльності серцево-судинної системи, показники рівня функціонального стану системи кровообігу у студенток в умовах різних здоров'язбережувальних середовищ.
Методи. Для порівняння розподілили дівчат на три групи: групу А (n = 52), що вивчає творчі предмети та предмети про структуру й функціонування організму, профілактику та здоровий спосіб життя, і відвідує курси здоров'я-збережувального характеру; групу Б (n = 46), у якої відсутні в навчальному плані творчі предмети, але є найбільша кількість біологічних предметів; групу V (n = 158), у якої відсутні як творчі курси, так і біологічні предмети. Методи дослідження фізіологічні: вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв), артеріальний тиск систолічний (АТс, мм рт. ст.), артеріальний тиск діастолічний (АТд, мм рт. ст.); розрахунковий метод для дослідження величини індексу Робінсона й адаптаційного потенціалу.
Результати. Виявлено найнижчі максимальні аеробні можливості й найнижчий рівень соматичного здоров'я у студенток групи V (58 % із зміщенням контуру регуляції роботи серця, домінуванням симпатичного відділу нервової системи та симпатичною регуляцією). Аналіз показав, що в групі Б показники функціонального стану серцево-судинної системи займають проміжне положення між групами А та V. Найгірший функціональний стан серцево-судинної системи й адаптаційних можливостей виявився у студенток групи V.
Висновки. Дослідження виявили значну кількість студенток із напруженням адаптаційних механізмів і зміщенням контуру регуляції серця. Отримані результати є підтвердженням негативної динаміки в сучасному світі щодо функціонального стану, адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у студентської молоді. Для поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи необхідне створення здоров'язбережувального середовища із застосуванням здоров'язбережувальних технологій і підвищення обізнаності, наприклад із викладанням біологічних дисциплін.
Методи. Для порівняння розподілили дівчат на три групи: групу А (n = 52), що вивчає творчі предмети та предмети про структуру й функціонування організму, профілактику та здоровий спосіб життя, і відвідує курси здоров'я-збережувального характеру; групу Б (n = 46), у якої відсутні в навчальному плані творчі предмети, але є найбільша кількість біологічних предметів; групу V (n = 158), у якої відсутні як творчі курси, так і біологічні предмети. Методи дослідження фізіологічні: вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв), артеріальний тиск систолічний (АТс, мм рт. ст.), артеріальний тиск діастолічний (АТд, мм рт. ст.); розрахунковий метод для дослідження величини індексу Робінсона й адаптаційного потенціалу.
Результати. Виявлено найнижчі максимальні аеробні можливості й найнижчий рівень соматичного здоров'я у студенток групи V (58 % із зміщенням контуру регуляції роботи серця, домінуванням симпатичного відділу нервової системи та симпатичною регуляцією). Аналіз показав, що в групі Б показники функціонального стану серцево-судинної системи займають проміжне положення між групами А та V. Найгірший функціональний стан серцево-судинної системи й адаптаційних можливостей виявився у студенток групи V.
Висновки. Дослідження виявили значну кількість студенток із напруженням адаптаційних механізмів і зміщенням контуру регуляції серця. Отримані результати є підтвердженням негативної динаміки в сучасному світі щодо функціонального стану, адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у студентської молоді. Для поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи необхідне створення здоров'язбережувального середовища із застосуванням здоров'язбережувальних технологій і підвищення обізнаності, наприклад із викладанням біологічних дисциплін.
Галузі знань та спеціальності :
E Природничі науки, математика та статистика::E4 Біологічні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки::Біологічні науки::Біологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
395.71 KB
Контрольна сума :
(MD5):6a6122ffe076cabdda94b06d4c4b603a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International