Cпецифіка динаміки екологічної кризи в контексті глобальних проблем ХХІ століття

Гончаренко, М. & Караульна, Н. (2025). Cпецифіка динаміки екологічної кризи в контексті глобальних проблем ХХІ століття. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(24), 45–50. https://doi.org/10.17721/sophia.2024.24.9

В с т у п . Наголошено, що глобальне загострення екологічних проблем, які потребують системного аналізу та інтеграції міждисциплінарних підходів зумовило актуальність дослідження. Висвітлено специфіку динаміки екологічної кризи у ХХІ столітті, що відображає взаємозв'язок із соціальними, економічними та технологічними викликами. Особливу увагу приділено глобалізації, яка, з одного боку, стимулює інновації для подолання екологічних проблем, а з іншого – сприяє перевищенню екологічної місткості планети.
М е т о д и . Застосовано міждисциплінарний підхід, що включає природничі, соціальні та технічні науки. Використано методи системного аналізу для вивчення впливу антропогенних чинників, критичного огляду літератури для визначення взаємозв'язків між екологічною кризою та іншими глобальними проблемами, а також методи прогнозування для оцінювання наслідків змін клімату та розробляння стратегій сталого розвитку.
Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано ключові тенденції розвитку глобальної екологічної кризи, серед яких виокремлено неконтрольовану індустріалізацію, урбанізацію та зміни клімату. Встановлено, що сучасні соціальні та економічні системи сприяють поглибленню кризи через надмірне споживання ресурсів та нерівномірний розподіл екологічних ризиків. Розглянуто міжнародні ініціативи, такі як Паризька угода та Цілі сталого розвитку, які створюють основи для координації зусиль у подоланні екологічних викликів. Показано важливість міждисциплінарних досліджень для формування екологічно орієнтованих стратегій.
В и с н о в к и . Аргументовано, що екологічна криза є наслідком складної взаємодії різних факторів, тому її подолання вимагає інтегрованого підходу. Запропоновано впровадження інноваційних технологій, екологічної освіти та посилення міжнародного співробітництва для забезпечення сталого розвитку. Особлива увага приділена адаптації міжнародного досвіду до національних умов, зокрема врахуванню впливу війни на екологічний стан України.