Наративи перетину межі: екзистенційно-психологічна природа роману Зоф’ї Налковської «Межа»
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
18 листопада 2024 р.
Автор(и) :
Меньок, Віра
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Марків, Анастасія
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
40
ISSN :
2520-2103
Початкова сторінка :
673
Кінцева сторінка :
687
Цитування :
[APA 7] Меньок, В., & Марків, А. (2024). Наративи перетину межі: екзистенційно-психологічна природа роману Зоф’ї Налковської «Межа». Київські полоністичні студії, 40, 673–687. https://doi.org/10.17721/psk.2024.40.673-687
[ДСТУ] Меньок В., Марків А. Наративи перетину межі: екзистенційно-психологічна природа роману Зоф’ї Налковської «Межа». Київські полоністичні студії. 2024. Т. 40. С. 673—687. DOI: 10.17721/psk.2024.40.673-687 (дата звернення: 25.07.2026).
Авторки розвідки зосереджуються на аналітично-інтерпретаційному осягненні екзистенційних досвідів літературних суб’єктів роману Зоф’ї Налковської «Межа». Формотворчими й сенсотворчими домінантами досвіду персонажів є відчуженість, страждання, хвороба, розпач, божевілля, смерть. Ці домінанти формуються у взаємно доповнювані наративи роману, які, своєю чергою, вибудовують його архітектонічну, сюжетно-фабульну та персоносферну цілість, відтак доводять його екзистенційно-психологічну природу. Наративи екзистенційно-психологічних досвідів об’єднані й спричинені над-наративом перетину межі – моральної, суспільної, екзистенційно-філософської. Наслідком перетину моральної межі стає втрата літературним суб’єктом внутрішнього Я, розчавленого у непримиренності між моральною нормою та діями, що її заперечують. Ілюзорним усправедливленням перетину суспільної межі стає переконання про неможливість змінити соціальний статус людини. Глибинно непоправним для персонажів роману є перетин екзистенційно-філософської межі, за якою втрачається сенс життя. Антагоністична спорідненість перетинів межі окремими персонажами вибудовує колективну картину світу й окреслює твір як психологічний роман з генологічними ознаками соціально-морального роману, який сягає реалістичного літературного письма і водночас пов’язаний із прикметами модерністської філософії екзистенціалізму. Роман Зоф’ї Налковської «Межа» – з його розмаїтими наративами екзистенційно-психологічних досвідів літературного суб’єкта – вагомий літературний здобуток польської міжвоєнної прози, що виринає з реалізму й занурюється у сутінкову модерністську філософію та уславлений у міжвоєнні психоаналіз.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
114.84 KB
Контрольна сума :
(MD5):06f99c71123f5f2660e035d88eae56dc
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International