МЕТОДОЛОГІЯ РОМАНА ІНҐАРДЕНА У ДОСЛІДЖЕННІ РЕЛІГІЙНОГО МИСТЕЦТВА

KONDRATІEVA, I. (2023). THE METHODOLOGY OF ROMAN INGARDEN IN THE STUDY OF RELIGIOUS ART. Almanac of Ukrainian Studies(31), 95–99. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31.13

Метою статті є розкриття естетичної методології Романа Інґардена як важливої основи для аналізу релігійного мистецтва. Методологія дослідження полягає у використанні феноменологічного методу Романа Інґардена як методологічної бази в аналізі релігійного мистецтва у парадигмальному вимірі релігієзнавчої науки.Вперше доведено методологічний потенціал естетичних концепцій польського феноменолога Романа Інґардена у дослідженні релігійного мистецтва на прикладі вірменського собору Святого Якова в Єрусалимі як прикладу архітектурного наративу. Зокрема, виділено окремі фази естетичного переживання, що ґрунтується на релігійних цінностях: вступна емоція (вхід до архітектурного комплексу, занурення в залитий світлом простір храму), конституювання естетичного предмету (іконографія, оздоблення, базилікальна структура будівлі, трон святого Якова, реліквії Якова Заведеєва та Якова Брата Господнього), споглядання предмету сприйняття та емоційна «відповідь» після визнання його цінності (осмислення християнського послання цього місця, розуміння життя як паломництва до вічності, внутрішня особиста зміна людини, катарсис).Феноменологічна теорія Романа Інґардена може бути використана у вивченні релігійного мистецтва із структурованим виділенням його змісту, що імпліцитно містить естетично марковані аксіологічні домінанти, верифікація яких можлива через аналіз окремих художніх засобів відповідного виду мистецтва. У подальших релігієзнавчих розвідках (це може стосуватися також і досліджень з естетики чи теорії культури) доцільно простежити інші ракурси філософсько-естетичного вчення Романа Інґардена, що створює евристичний простір для обґрунтованої інтерпретації творів релігійного мистецтва, що особливо важливо для їхнього осмислення не тільки вченими, а й віруючими в актах комунікації з надприродним, глибшого розуміння релігійних практик і сакрального культу.