Стратегії збереження місць пам'яті в контексті досліджень культурної спадщини

Рогожа, М. (2023). Стратегії збереження місць пам'яті в контексті досліджень культурної спадщини. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(20), 66–68. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.15

Зроблено аналіз стратегій збереження місць пам'яті у світлі зміни режиму темпоральності в сучасному світі. Визначено, яким чином новий режим темпоральності було спричинено трагічним досвідом людства, пережитим під час Другої світової війни. Сьогодні режим сприйняття часу через культивування теперішнього минулого визначає нову форму усвідомлення культури пам'яті, яка, на відміну від модерної форми, що працювала з текстом, звертається до просторових артефактів. Місця пам'яті можуть виступати як особливе, через яке переломлюється всезагальне в новому режимі темпоральності. Доведено, що інтелектуальні пошуки на перетині історії,філософії і культурології фіксують новий режим темпоральності з теперішнього майбутнього на теперішнє минуле. Теперішнє минуле актуалізує генетичний зв'язок з давно минулим , осягнувши яке, можливо зрозуміти себе теперішніх. У новому режимі темпоральності акценти зміщуються з історії величних звершень на історію повсякденності й акцентується увага на індивідуальних людських травмах і душевних ранах. Відтак на авансцену історичних студій виходить історія пам'яті з апеляцією до особистісних, психологічних аспектів. У новому режимі темпоральності культури минуле задано у вигляді культурної спадщини. Місця пам'яті є просторовим артефактом зміни режиму темпоральності. Бабин Яр – місце пам'яті, яке уможливило репрезентацію особливого, у якому переломлюється всезагальне нового режиму темпоральності.