АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФОНДУ 32 «КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ СУДОВИХ ТА ПОЗАСУДОВИХ ОРГАНІВ» ГАЛУЗЕВОГО ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ МВС УКРАЇНИ)

SHCHERBATYUK, V., ZAGORULKO, A., DURNOV, E., SOKUR, Y., ORISHCHENKO, Y. (2023). ARCHIVE DOCUMENTS AS A SOURCE OF THE RESEARCH ON THE HOLODOMOR OF 1932–1933 (BASED ON THE MATERIALS OF THE FUND 32 "CRIMINAL CASES BY JUDICIAL AND EXTRAJUDICIAL BODIES" OF THE SECTORAL STATE ARCHIVES OF THE MIA OF UKRAINE). Almanac of Ukrainian Studies(33), 162–173. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.21

У дослідженні простежено висвітлення Голодомору 1932–1933 років, подій і процесів, пов’язаних з ним, у справах фонду 32 «Кримінальні справи судових та позасудових органів» Галузевого державного архіву МВС України. Зокрема, на основі документів показано Голодомор як геноцид, спрямований проти українців. Акцентовано увагу, що голод, який ширився в Україні у 1932–1933 роках мав штучний характер, економічні й політичні причини, сприяв послабленню національного руху. Підкреслено переконливість документів справ, що апогей трагедії припав на березень–червень 1933 року, коли вимирали цілі сім’ї і головним чином багатодітні, а доведені до відчаю люди вдавалися до некрофагії (поїдання трупів) та антропофагії (канібалізму), що було продиктовано їх приреченістю. В цьому контексті вказано на справи, де йдеться, що жертвами насилля дуже часто ставали діти, а з їх числа, як показано, здебільше страждали діти-сироти, які ходили селами у пошуках їжі. Автори запевняють, що усім справам фонду притаманна фальсифікація, адже приховуються справжні причини голоду. Документи справ фонду переконують, що до голоду більшовицький режим ставився як до неіснуючого явища, адже у жодній справі голод, як такий, що спланований чи організований владою не згадується. У статті стверджується політизація всіх слідчих справ. Автори наголошують, що даний факт необхідно враховувати при вивченні документів та дослідженні означеної проблеми. Дослідники підкреслюють, що ця фальсифікація була наслідком й особистісних мотивів самих посадових осіб. У дослідженні розкрито значення архівних документів, зокрема, справ фонду як важливої джерельної бази в дослідженні Голодомору 1932–1933 років. Водночас автори пропонують осягати означену трагедію не лише в історико-політичному аспекті, а з урахуванням критерії оцінок й інших наук.