Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Безпалько, Владислав
Кузьмінський, Іван
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
7
ISSN :
2519-4801
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
[APA 7] Безпалько, В., & Кузьмінський, І. (2019). Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть). Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(7), 5–32. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2019.1.01
[ДСТУ] Безпалько В., Кузьмінський І. Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть). Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. 2019. Т. 1, № 7. С. 5—32. DOI: 10.17721/2519-4801.2019.1.01 (дата звернення: 25.07.2026).
Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення. На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі», «трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї, «органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів, перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських земель, так й інших хронологічних відтинків.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.35 MB
Контрольна сума :
(MD5):1a89c91333043331b2f2ed99f4b98131
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International