ЕТИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕВФЕМІЗМІВ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕКСТІВ

КОШАРНИЙ, К. (2024). THE ETHICS OF USING EUPHEMISMS IN THE ENGLISH-UKRAINIAN TRANSLATION OF SOCIO-POLITICAL TEXTS. Folia Philologica(8), 56–64. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/8/7

У статті розглядається етика використання евфемізмів в англо-українському перекладі суспільно-політичних текстів, зокрема в контексті методологічних позицій українських та зарубіжних дослідників. Аналіз наукових праць підтверджує, що для досягнення адекватності та еквівалентності перекладу, збереження стилістичних і прагматичних відтінків евфемізмів у цільовій мові перекладач може використовувати прямий еквівалент, застосовувати стилістичні трансформації або відмовлятися від евфемістичного потенціалу оригінальної лексики у процесі перекладу. Компетентність політичних діячів та учасників політичної комунікації як на національному рівні, так і на міжнародній арені, дозволяє поширювати ідеї, налагоджувати зв’язки, сприяти громадянській активності, забезпечувати здатність впливати на спосіб мислення та поведінку людей. У статті зазначається, що евфемізація є обов’язковою умовою політкоректного мовлення в міжкультурній комунікації. Оскільки еволюція евфемістичного потенціалу безпосередньо пов’язана з особливостями культури, варто враховувати наступне: евфемістична лексика є нестійким компонентом мовної системи, що ускладнює процес перекладу на цільову мову. З’ясовано, що прагматичний потенціал евфемізмів має тенденцію змінюватися, пропонуючи нові ознаки для понять, у характеристиці яких використовуються. Євфемія, як багатовимірне та динамічне явище, досліджується в рамках різних підходів, зокрема в контексті перекладу. Аналіз виступів сучасних американських політиків демонструє, що евфемізми широко використовуються для опису суспільних, економічних і політичних проблем. Вони допомагають висвітлювати позитивні сторони дій влади або уникнути вирішення складних питань, не втрачаючи при цьому впливу на аудиторію. Водночас евфемізми знижують емоційну напругу, забезпечуючи пом’якшене ставлення до інформації, що передається з іноземної (англійської) на рідну (українську) мову.