АНАЛІЗ ВІЗУАЛЬНИХ ОБРАЗІВ ЖІНОК-ВІЙСЬКОВИХ У КИТАЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ 2020 – ПОЧАТКУ 2022 РОКІВ

ZHAN, N. (2022). ANALYSIS OF VISUAL IMAGES OF WOMEN IN THE MILITARY IN CHINESE AND UKRAINIAN ONLINE MEDIA IN THE YEARS 2020 – EARLY 2022. Українознавчий альманах(30), 114–119. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.16

У статті розглянуто особливості формування образів жінок-військових в Україні та Китайській Народній Республіці (КНР). Збройні сили України та Народно-визвольна армія Китаю перебувають у процесі стрімкої модернізації.Початок повномасштабної війни проти України та значний вплив Китаю на майбутнє світової політики актуалізував військову тематику.У дослідженні був проаналізований доступний медіапростір Інтернету України та Китаю з використанням пошукових систем Google та Baidu. З огляду на сучасну геополітичну ситуацію у світі, був вибраний період пошуку - за два роки до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Зображення, як і тексти є джерелами інформації про різноманітні аспекти соціальних і культурних явищ. Їх аналіз вимагає володіння комплексом методологічних та інтерпретативних практик. Образи жінок-військових розглядалися нами як продукт соціальногоконструювання та носії культурної семантики. Авторки статті, за допомогою доповненої та розширеної схеми аналізу фотографії П. Штомпки, досліджували відображені на фото: нормативність, ритуали, звичаї, цінності та стиль життя жінок-військових України та КНР. Окрім порівняння зображень жінок-військовослужбовців у арміях КНР та України, у дослідженні порівнювались зображення чоловіків і жінок та жінок військових і жінок інших професій (у тих же Інтернет виданнях).Виявлення гендерних стереотипів,фейсизмуврекламі та виданнях для жінок є популярною темою у світовому та вітчизняному науковому дискурсі. Досліджені нами зображення значною мірою протиставляють військових жінок стереотипним образам споживачок. Було виділено типові форми візуальної репрезентації жінок у армії через ілюстрації у Інтернет виданнях. Основними є такіформати: парадні фото, «важка армійська буденність», «здобутки та військова кар‟єра». Залучення жінок до силових структур потребує образів ідеалізованих бійчинь. У проаналізованих зображеннях китайських видань ця ідеалізація містить елементи ейджизму та сексуалізації, зокрема у рекламно-плакатних та парадних сценах. На парадних фото на особливу увагу заслуговує колористика. Знайдено відмінності у відображенні краси жінок-військових в українських та китайських медіа. Зроблено висновок, що поширення зображень жінок-військових у Інтернет виданнях може бути практикою гендерного егалітаризму.