Професійне самовдосконалення викладача як засіб підготовки до застосування технологій дистанційного навчання
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Лохмачова Аліса Ігорівна
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Лохмачова, А. І. (2021). Професійне самовдосконалення викладача як засіб підготовки до застосування технологій дистанційного навчання [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2232
[ДСТУ] Лохмачова А. І. Професійне самовдосконалення викладача як засіб підготовки до застосування технологій дистанційного навчання : кваліфікаційна робота магістра : 01 Освіта/Педагогіка. Київ, 2021. 120 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2232 (дата звернення: 25.07.2026).
У процесі дослідження було підтверджено, що готовність викладача до використання засобів інформаційно-комунікативних технологій на сучасному етапі висувається на перший план, адже відбувається зміна освітніх концепцій у світі, а також збільшується необхідність до використання інноваційних технологій під час дистанційного навчання у зв’язку з епідеміологічною ситуацією.
У процесі дослідження узагальнено, що готовність викладачів до реалізації дистанційного навчання у закладі вищої освіти включає три основні аспекти:
особистісну готовність, теоретичну готовність та технологічну готовність і визначається як сукупність професійних та особистісних якостей, знань, умінь за умови вмотивованості до активної експлуатації засобів дистанційного навчання в освітньому процесі. Було підтверджено, що категорія професійного самовдосконалення є дискусійним питанням серед науковців. Кожен із них, залежно від власного бачення, визначає її зміст. Визначено, що виділяють три основні компоненти готовності до професійного самовдосконалення: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний. Мотиваційний компонент включає пізнавальні мотиви, професійні мотиви, особистісні мотиви та само актуалізацію. Когнітивно-діяльнісний компонент визначається загальнонауковими, психолого-педагогічними, предметними та спеціальними знаннями; діагностичними, проєктувальними, конструктивними, дослідницькими, творчими та аналітичними вміннями. Рефлексивний компонент включає самоаналіз, самооцінювання та рефлексію.
Було виділено наступні психолого-педагогічні умови професійного самовдосконалення викладача у підготовці до дистанційного навчання: стійка, усвідомлена, позитивна професійна мотивація; самопізнання, самоусвідомлення, саморефлексія; самоподолання скрізь призму самообмеження, самодисципліни; професійне самоствердження на основі саморозкриття, самоактуалізації, розвитку професійних та духовних здібностей; професійна самореалізація; професійне самовдосконалення.
У процесі дослідження було визначено, що переважна більшість викладачів ЗВО визначаються активним впровадженням дистанційного навчання у освітній процес, вони знають та застосовують знання із оформлення навчальних матеріалів для дистанційного навчання, добре орієнтуються у електронних платформах та сервісах для взаємодії із учнями, постійно підвищують свій фаховий рівень як із сфери діяльності, яку викладають, так із застосування ІКТ у процесі дистанційного навчання. Вони повністю проводять навчання дистанційно використовуючи при цьому менше двох годин на тиждень на самоосвіту, пов’язану із дистанційним навчанням.
У процесі дослідження узагальнено, що готовність викладачів до реалізації дистанційного навчання у закладі вищої освіти включає три основні аспекти:
особистісну готовність, теоретичну готовність та технологічну готовність і визначається як сукупність професійних та особистісних якостей, знань, умінь за умови вмотивованості до активної експлуатації засобів дистанційного навчання в освітньому процесі. Було підтверджено, що категорія професійного самовдосконалення є дискусійним питанням серед науковців. Кожен із них, залежно від власного бачення, визначає її зміст. Визначено, що виділяють три основні компоненти готовності до професійного самовдосконалення: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний. Мотиваційний компонент включає пізнавальні мотиви, професійні мотиви, особистісні мотиви та само актуалізацію. Когнітивно-діяльнісний компонент визначається загальнонауковими, психолого-педагогічними, предметними та спеціальними знаннями; діагностичними, проєктувальними, конструктивними, дослідницькими, творчими та аналітичними вміннями. Рефлексивний компонент включає самоаналіз, самооцінювання та рефлексію.
Було виділено наступні психолого-педагогічні умови професійного самовдосконалення викладача у підготовці до дистанційного навчання: стійка, усвідомлена, позитивна професійна мотивація; самопізнання, самоусвідомлення, саморефлексія; самоподолання скрізь призму самообмеження, самодисципліни; професійне самоствердження на основі саморозкриття, самоактуалізації, розвитку професійних та духовних здібностей; професійна самореалізація; професійне самовдосконалення.
У процесі дослідження було визначено, що переважна більшість викладачів ЗВО визначаються активним впровадженням дистанційного навчання у освітній процес, вони знають та застосовують знання із оформлення навчальних матеріалів для дистанційного навчання, добре орієнтуються у електронних платформах та сервісах для взаємодії із учнями, постійно підвищують свій фаховий рівень як із сфери діяльності, яку викладають, так із застосування ІКТ у процесі дистанційного навчання. Вони повністю проводять навчання дистанційно використовуючи при цьому менше двох годин на тиждень на самоосвіту, пов’язану із дистанційним навчанням.
Галузі знань та спеціальності :
01 Освіта/Педагогіка
011 Освітні, педагогічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.28 MB
Контрольна сума :
(MD5):1dd981cbf6bcb52096a058c10be480cf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International