РОСІЙСЬКІ СОЛДАТИ В КОРПУСІ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

ГРІТЄНЄНЄ, A. (2021). RUSSIAN SOLDIERS IN THE CORPUS OF THE CONTEMPORARY LITHUANIAN LANGUAGE. Folia Philologica(1), 10–19. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/2

У статті розглядається публіцистичний дискурс кінця ХХ століття про солдата російського походжен-ня, зокрема специфіка формування й оцінки відповідного концепту в історичному, політичному та ідеологічно-му контекстах. Матеріал для дослідження був дібраний із Корпусу сучасної литовської мови, загалом близько400 речень, у яких йдеться про російських солдатів. Мета статті полягає в визначенні найтиповіших засобіввербалізації концепту РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ в литовській мові на матеріалі публічного дискурсу кінця ХХ сто-ліття. Наукова новизна дослідження визначається необхідністю комплексного аналізу концепту РОСІЙСЬКИЙСОЛДАТ в литовській мові, актуалізація якого спричинена дискурсивним простором кінця ХХ століття, пред-ставленого, зокрема, в журналістських текстах. Аналіз фактичного матеріалу засвідчує, як у литовськомовнійсвідомості функціонує концепт РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ, що демонструє значне емоційне навантаження в біль-шості вибраних дискурсивних фрагментів і позначається переважно негативними конотаціями в контекстах.Висновки. У результаті проведеного дослідження вдалось встановити такі когнітивні характеристики аналі-зованого концепту: російський солдат – жорстокий, злий, невихований, розбишака, який не має жодного уявлення про традиційні литовські цінності і часто по-варварськи їх порушує. Він немилосердний щодо своїх ворогіві до цивільного населення країн, у які він вторгнувся, стріляючи в них, піддаючи тортурам та ґвалтуючи. Вінчасто – мародер, пияк, який може обмінювати різні речі, навіть зброю, за горілку, тільки щоб стати ще жор-стокішим, напившись. У нього немає поваги ні до живих, ні до мертвих, і він почуваєтсья справжнім господаремна загарбаних землях. Отже, враховуючи історичний, політичний і ідеологічний контексти між 17 та пізнім20 століттям, образ російського солдата, репрезентований у литовськомовному публіцистичному дискурсі кінцяХХ століття, був навантажений негативною інформацією. Відповідні конотації є характерними і релевантни-ми для індивідуальної і колективної мовної свідомості, засвідченої у публіцистичних текстах кінця 20 століття.Варто зауважити, що аналіз концепту РОСІЙСЬКИЙ СОЛДАТ у литовськомовних журналістських публікаціях1940–1970-х років може мати іншу семантику, оскільки мовна / комунікативна свідомість суспільства дужезалежить від ідеологічного, політичного та історичного контекстів.