Контексти й інтертексти в романі Сюзанни Коллінз "Балада про співочих пташок і змій"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Попович, Юрій
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2 (38)
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
101
Кінцева сторінка :
106
Цитування :
[APA 7] Попович, Ю. (2025). Контексти й інтертексти в романі Сюзанни Коллінз "Балада про співочих пташок і змій". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 101–106. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.14
[ДСТУ] Попович Ю. Контексти й інтертексти в романі Сюзанни Коллінз "Балада про співочих пташок і змій". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2025. № 2 (38). С. 101—106. DOI: 10.17721/1728-2659.2025.38.14 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Сюзанна Коллінз, знана своєю трилогією "Голодні ігри", скориставшись тривалим читацьким запитом, у 2020 р. видала приквел "Балада про співочих пташок і змій". Цей текст не лише доповнює фабулу "Голодних ігор", а й посутньо коригує аналітичний дискурс характеристики вже відомих персонажів, зокрема провинного героя Коріолана Сноу. Постать Коріолана відома обізнаному читачу через однойменну п'єсу Вільяма Шекспіра, який черпав натхнення з праці Плутарха "Порівняльні життєписи". Відповідно, Коллінз засвоює досвід попередників та модифікує цей образ по-новому. Актуальність статті полягає в необхідності встановлення чітких зв'язків між творами сучасності та класичними текстами минулих епох, що, зумовлені циклічністю історичних і соціальних процесів, неодноразово продемонстрували повторювані матриці літературного континууму. Результати цієї розвідки сприятимуть подальшим дослідженням дискурсу героїки в українському літературознавстві. Стаття має на меті дослідити та потрактувати інтертекстуальні посилання та закодовані контексти у романі Коллінз "Балада про співочих пташок і змій" із застосуванням результатів дослідження в контексті аналізу шляху героя.
Методи. Дослідження здійснене з використанням порівняльно-історичного, рецептивного та компаративного методів, а також методів герменевтичного та інтертекстуального аналізу.
Результати. Встановлено, що Сюзанна Коллінз органічно вплітає римський контекст у приквел "Голодних ігор". Античні референції стають орієнтиром у контексті літературознавчого аналізу, як ось етимологія оніму "трибут", що відсилає читача до назви римського воєнного податку. Авторка алюзивно зіставляє долі двох Коріоланів: власного та шекспірівського, мімікруючи традицію Плутарха. Проте Коллінз вносить корективи в цей образ, пристосовує його до універсуму Панему, аби Сноу зміг пережити Голодні ігри та в результаті очолити Капітолій (про що дізнаємося вже з першої книги трилогії).
Висновки. У юного Сноу відсутня гамартія, притаманна шекспірівському Коріоланові, що дозволяє аналізувати його не як трагічного героя, а як провинного. Саме ця модифікація дозволяє Коллінз вплести цього персонажа в матрицю Голодних ігор, щодо якої діахронія інтертекстуальних референцій демонструє, що хоч концепт оновлених гладіаторських боїв Капітолію вербалізований і структурований письменницею в ХХІ ст., він побутував задовго до створення трилогії.
Методи. Дослідження здійснене з використанням порівняльно-історичного, рецептивного та компаративного методів, а також методів герменевтичного та інтертекстуального аналізу.
Результати. Встановлено, що Сюзанна Коллінз органічно вплітає римський контекст у приквел "Голодних ігор". Античні референції стають орієнтиром у контексті літературознавчого аналізу, як ось етимологія оніму "трибут", що відсилає читача до назви римського воєнного податку. Авторка алюзивно зіставляє долі двох Коріоланів: власного та шекспірівського, мімікруючи традицію Плутарха. Проте Коллінз вносить корективи в цей образ, пристосовує його до універсуму Панему, аби Сноу зміг пережити Голодні ігри та в результаті очолити Капітолій (про що дізнаємося вже з першої книги трилогії).
Висновки. У юного Сноу відсутня гамартія, притаманна шекспірівському Коріоланові, що дозволяє аналізувати його не як трагічного героя, а як провинного. Саме ця модифікація дозволяє Коллінз вплести цього персонажа в матрицю Голодних ігор, щодо якої діахронія інтертекстуальних референцій демонструє, що хоч концепт оновлених гладіаторських боїв Капітолію вербалізований і структурований письменницею в ХХІ ст., він побутував задовго до створення трилогії.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
393.72 KB
Контрольна сума :
(MD5):a140240795a6b7fe610bab4bba815faf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International