Віра і війна: кінець епохи мілітаризму

Панкратов, A. (2025). Віра і війна: кінець епохи мілітаризму. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(25), 56–63. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.25.11

В с т у п. Наголошено, що в контексті сучасної світової "стурбованості" щодо майбутнього напряму розвитку суспільства дискурс стосовно ролі релігії у війнах є актуальним. Шляхом філософського аналізу паралелей конфліктності людей минулого до сьогоднішніх військових протистоянь із позиції теоретичного розміркування, дослідження спрямовано репрезентувати діалогічний поворот у сучасному контексті.
М е т о д и. Методологічною основою дослідження є аналіз і узагальнення інформаційних та емпіричних матеріалів з окресленого питання, що дозволяє не лише знайти історичні аналогії трансформації релігійних ідей, а й збудувати містки між теологічною і соціальною сферами буття людей.
Р е з у л ь т а т и. Засновано на фактах ретроспективних та перспективних тенденцій у взаємовідносинах людей і суспільств, реалій сьогодення, що дозволило зробити порівняльний аналіз окремих аспектів змін у фундаментальних ціннісних засадах людини. На основі споглядання характеру історичних типів відношення людини та війни в релігійному контексті як феноменів цивілізаційного розвитку суспільства, репрезентовано панівні моделі відношення конфлікту та його першопричини. Дослідницький інтерес до проблеми у поєднанні з насиченою актуальністю має на меті привернути увагу суспільства до пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій у сфері духовної та соціальної дійсності, пошуку першопричини конфліктів, джерела насилля як необхідності, безальтернативності мирного діалогу.
В и с н о в к и. Розкрито, що в сучасному дискурсі пошуку "правильних" шляхів розвитку сучасної цивілізації можна спостерігати тенденцію до підвищення статусу "ідеального" у свідомості людини над прагненням фізичних задоволень, що обумовлено можливостями науково-технічного прогресу, які дали змогу радикально покращити рівень життя і умови існування людей, надаючи більше можливостей для духовного пошуку. Акцентовано, що глобальні міждержавні війни із застосуванням руйнувань і геноциду людей відходять на другорядні позиції насамперед через завершення епохи колонізації планети. Цифровий кібервсесвіт та космос – ось нова безмежна сфера реалізації сил і спроможностей людства. Тому сьогодні зрозуміло, що окремі еволюційні етапи розвитку людини, такі як війна, через гріх у теологічному й загальнолюдському розумінні добігає кінця. Можливо, це шлях до першої за всю історію людства можливості звільнитися від необхідності масового вбивства за політичні інтереси неекзистенційного характеру.