«ПІДЗЕМНА ВІЧНІСТЬ ПОДЕСЕННЯ» У ДОСЛІДЖЕННЯХ В.Є.КУРИЛЕНКА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
11 червня 2018 р.
Автор(и) :
Usatenko, Тamara
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
22
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
141
Кінцева сторінка :
146
Цитування :
[APA 7] Usatenko, Т. (2018). «ПІДЗЕМНА ВІЧНІСТЬ ПОДЕСЕННЯ» У ДОСЛІДЖЕННЯХ В.Є.КУРИЛЕНКА. Almanac of Ukrainian Studies, (22), 141–146. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2017.22.24
[ДСТУ] Usatenko Т. «ПІДЗЕМНА ВІЧНІСТЬ ПОДЕСЕННЯ» У ДОСЛІДЖЕННЯХ В.Є.КУРИЛЕНКА. Almanac of Ukrainian Studies. 2018. № 22. С. 141—146. DOI: 10.17721/2520-2626/2017.22.24 (дата звернення: 25.07.2026).
Стаття присвячена вивченню процесів історичного розвитку території Сіверсько-Чернігівського Подесення археологом-дослідником Василем Єлисейовичем Куриленком, його ролі у розвитку української археологічної науки та музейної справи. Археологічні дослідження Подесення є важливими для розуміння взаємодії прадавніх культур і протоетносів, що за ними стояли та продовжували існувати і в наступні періоди, збагачуючи джерельну базу історичних спільнот на території сучасної України, а нині зумовлюють необхідність перегляду, узгодженню із новими європейськими хронологічно-періодизаційними системами, що лягають в основу аналізу процесів консолідації спільнот. Проаналізовано життєвий і пошуковий шлях археолога-дослідника, охарактеризовано значення польової археологічної діяльності і музейно-просвітницької роботи. Доводиться значення наукової (археологічної), літературної спадщини і просвітницької діяльності для розвитку сучасних поглядів на прадавню історію України. Оцінено значення знайдених дослідником артефактів, які не мають світових аналогів: мізинських браслетів, уламків первісних виробів з орнаментом, які були ним розшифровані; місячних протокалендарів неолітичних мисливців і рибалок, протомузичних інструментів тощо. Розшифруванням мізинських браслетів науковець започаткував новий напрямок в археологічній науці – астроархеології. Розробив науковий метод комплексного дослідження культур округи. Вивчав взаємозв’язок, взаємовплив хронологічних змін культур певного регіону. Наповнив археологічні дослідження почуттєвістю, естетичністю, контактами (обговоренням результатів досліджень) із вченими, земляками. Уникав псевдонаукових, нав’язаних, ідеологічно-замовлених висновків. Створив українознавчу концепцію музеєтворення. У статті аналізується вплив укорінення в етнонаціональну культуру, збереження зв’язку з рідною землею, знаходження в ній джерела натхнення та сили. Ключові слова: Подесення, Мізинська стоянка, археологія, польові дослідження, артефакти, музей, еліта, єдність, консолідація.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
519.6 KB
Контрольна сума :
(MD5):739536e3679d81d2751d8d7cf6d2f90b