"Щедрий, щедроти, ущедри" або деякі особливості перекладу літургічних текстів
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
травень 2025 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (37)
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
41
Кінцева сторінка :
45
Цитування :
[APA 7] Кожушний, О. В. (2025). "Щедрий, щедроти, ущедри" або деякі особливості перекладу літургічних текстів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (37)), 41–45. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37.07
[ДСТУ] Кожушний О. В. "Щедрий, щедроти, ущедри" або деякі особливості перекладу літургічних текстів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2025. № 1 (37). С. 41—45. DOI: 10.17721/1728-2659.2025.37.07 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Лінгвістично-теологічна наукова розвідка присвячена окремим аспектам перекладу літургічних те-кстів сучасною літературною українською мовою. Зокрема, аналізується використання спільнокореневих сло-в'янських лексем, які свідомо ігноруються деякими перекладачами у процесі фахової роботи, а саме "щедрий, щедроти, ущедрити" та "милосердний, милосердя, змилосердитися".
Методи. Використано такі методи дослідження: спостереження над мовним матеріалом, аналіз і синтез (для обґрунтування теоретичних положень), а також прийоми компонентного (для вивчення структури певних лексем), лінгвостилістичного (для з'ясування стилістичних функцій лексем зазначеного семантичного поля) і контекстуального (з'ясування значення лексем у текстовому оточенні) аналізу.
Результати. На основі аналізу спільнокореневих слов'янських лексем лексико-семантичного поля "ми-лість" на матеріалі літургічних текстів (світильничних і ранніх молитов з Ієратикона, а також "Молитви Амв-росія Медіоланського пресвітерам, які готуються до служіння Літургії"), доведено, що якими б лексичними оди-ницями не було представлене семантичне поле "милість" в давньогрецькій, латинській і слов'янській мовах, в українській завжди знайдуться для них відповідники, які допоможуть більш точно передати оригінал, уникнути тавтології, урізноманітнити мову літургічних творів і забарвити її з художньо-стилістичного погляду. Вибір під час перекладу певної лексеми може, а іноді й повинен бути зумовлений та обґрунтований конкретними чин-никами. Переклад варто здійснювати з оригінальних текстів, беручи до уваги, безумовно, слов'янський текст, а також напрацювання попередників у цій галузі.
Висновки. Редагуючи, перекладаючи або створюючи сьогодні літургічні тексти, варто уникати як штучної слов'янської архаїзації, так і нерозумного українськомовного пуризму, пам'ятаючи, що ми маємо бага-товікову лінгвістичну традицію в літургічній сфері. Варто також зважати на спосіб виконання літургічних те-кстів: спів або богослужбовий речитатив.
Методи. Використано такі методи дослідження: спостереження над мовним матеріалом, аналіз і синтез (для обґрунтування теоретичних положень), а також прийоми компонентного (для вивчення структури певних лексем), лінгвостилістичного (для з'ясування стилістичних функцій лексем зазначеного семантичного поля) і контекстуального (з'ясування значення лексем у текстовому оточенні) аналізу.
Результати. На основі аналізу спільнокореневих слов'янських лексем лексико-семантичного поля "ми-лість" на матеріалі літургічних текстів (світильничних і ранніх молитов з Ієратикона, а також "Молитви Амв-росія Медіоланського пресвітерам, які готуються до служіння Літургії"), доведено, що якими б лексичними оди-ницями не було представлене семантичне поле "милість" в давньогрецькій, латинській і слов'янській мовах, в українській завжди знайдуться для них відповідники, які допоможуть більш точно передати оригінал, уникнути тавтології, урізноманітнити мову літургічних творів і забарвити її з художньо-стилістичного погляду. Вибір під час перекладу певної лексеми може, а іноді й повинен бути зумовлений та обґрунтований конкретними чин-никами. Переклад варто здійснювати з оригінальних текстів, беручи до уваги, безумовно, слов'янський текст, а також напрацювання попередників у цій галузі.
Висновки. Редагуючи, перекладаючи або створюючи сьогодні літургічні тексти, варто уникати як штучної слов'янської архаїзації, так і нерозумного українськомовного пуризму, пам'ятаючи, що ми маємо бага-товікову лінгвістичну традицію в літургічній сфері. Варто також зважати на спосіб виконання літургічних те-кстів: спів або богослужбовий речитатив.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
474.19 KB
Контрольна сума :
(MD5):87e108dd4b979184188d2698412b2986
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International