Перейменування у сфері послуг в Україні впродовж 2022–2025 років
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Титок, Алла Вікторівна
бакалавр
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Титок, А. В. (2025). Перейменування у сфері послуг в Україні впродовж 2022–2025 років [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7669
[ДСТУ] Титок А. В. Перейменування у сфері послуг в Україні впродовж 2022–2025 років : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. Л. О. Кравченко. Київ, 2025. 69 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7669 (дата звернення: 25.07.2026).
Актуальність дослідження зумовлена потребою аналізу процесів перейменування онімів у сфері послуг, що стало особливо важливим у контексті трансформації українського суспільства останніх десятиліть.
Об’єкт дослідження – комерційні назви до і після перейменування, предмет – їхні лексико-семантичні, структурні та мовні особливості, а також способи творення нових назв.
Мета – аналіз зміни комерційних онімів в українському суспільстві впродовж 2022–2025 років.
Завдання: зібрати змінені назв зі сфер продовольства, культури, освіти, медицини; проаналізувати причини перейменувань; визначити структуру, мовну та лексичну належність колишніх та нових назв; виявити основні способи зміни онімів.
Матеріал дослідження – 208 онімів (104 назви до та 104 назви після перейменування).
Змін передусім потребували ергоніми (68 назв закладів та установ), хрематоніми (23 назви одиниць товару) та товароніми (10 найменувань торговельних марок); найменше процес перейменування торкнувся інтернетонімів (3 оніми з мережі «Інтернет»).
Порівняльний аналіз лексико-семантичного та структурного аспектів попередніх та нових онімів показав, що після перейменування структура назв залишалася майже незмінною, натомість лексичне наповнення зазнало змін: зменшилася частка ідеологічно маркованих елементів, пов’язаних з російською культурною традицією. У назвах зросло використання української мови, а також латинки, що відображають як патріотичний, так і глобалізаційний вектори мовної поведінки українців.
Найбільше створено нових назв, які майже втратили зв’язок зі своїми попередниками. Поширеними способами перейменувань виявилися переклад, графічна адаптація та заміна морфем.
Виявлені тенденції в нових онімах свідчать про зміну вектора мовних і культурних орієнтирів споживачів, прагнення до національного самовираження власників бізнесу та адаптації їх до нових соціальних і законодавчих реалій.
У роботі застосовані загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) і власне лінгвістичні методи (зіставний та описовий), а також методи кількісних та статистичних підрахунків.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (38 позицій), списку використаних джерел (36 позицій) та додатку, що є покажчиком комерційних онімів до та після перейменування. Загальний обсяг роботи – 69 сторінок, із них основного тексту – 44 сторінки.
Об’єкт дослідження – комерційні назви до і після перейменування, предмет – їхні лексико-семантичні, структурні та мовні особливості, а також способи творення нових назв.
Мета – аналіз зміни комерційних онімів в українському суспільстві впродовж 2022–2025 років.
Завдання: зібрати змінені назв зі сфер продовольства, культури, освіти, медицини; проаналізувати причини перейменувань; визначити структуру, мовну та лексичну належність колишніх та нових назв; виявити основні способи зміни онімів.
Матеріал дослідження – 208 онімів (104 назви до та 104 назви після перейменування).
Змін передусім потребували ергоніми (68 назв закладів та установ), хрематоніми (23 назви одиниць товару) та товароніми (10 найменувань торговельних марок); найменше процес перейменування торкнувся інтернетонімів (3 оніми з мережі «Інтернет»).
Порівняльний аналіз лексико-семантичного та структурного аспектів попередніх та нових онімів показав, що після перейменування структура назв залишалася майже незмінною, натомість лексичне наповнення зазнало змін: зменшилася частка ідеологічно маркованих елементів, пов’язаних з російською культурною традицією. У назвах зросло використання української мови, а також латинки, що відображають як патріотичний, так і глобалізаційний вектори мовної поведінки українців.
Найбільше створено нових назв, які майже втратили зв’язок зі своїми попередниками. Поширеними способами перейменувань виявилися переклад, графічна адаптація та заміна морфем.
Виявлені тенденції в нових онімах свідчать про зміну вектора мовних і культурних орієнтирів споживачів, прагнення до національного самовираження власників бізнесу та адаптації їх до нових соціальних і законодавчих реалій.
У роботі застосовані загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) і власне лінгвістичні методи (зіставний та описовий), а також методи кількісних та статистичних підрахунків.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (38 позицій), списку використаних джерел (36 позицій) та додатку, що є покажчиком комерційних онімів до та після перейменування. Загальний обсяг роботи – 69 сторінок, із них основного тексту – 44 сторінки.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
852.74 KB
Контрольна сума :
(MD5):136cd59eda8c53a61ca7668c174ef4b8
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International