ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ (НА ОСНОВІ ІНТЕРВ’Ю МЕШКАНЦІВ/МЕШКАНОК СЕЛИЩА ВІЛЬЧА)

Telukha, S. (2021). PROBLEMS OF INTERNAL RESETTLEMENT IN UKRAINE (BASED ON THE INTERVIEWS WITH RESIDENTS OF VILCHA). Almanac of Ukrainian Studies(29), 175–180. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.24

Стаття фокусується на дослідженні наслідків аварії на ЧАЕС на основі методу усної історії. Авторка акцентує на тому, що Чорнобильська трагедія стала болісним і травматичним досвідом для жителів забрудненої радіаційної зони, які проживали довкола ЧАЕС і були змушені змінити усталений спосіб життя та переїхати на нове місце проживання. Спираючись на метод усної історії, праці й дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів, у статті висвітлена історія селища Вільча через призму спогадів її жителів, переміщених з Поліського району та переселених до Вовчанського району. В публікації ставляться питання щодо гендерних особливостей пам‘ятання та проговорювання певних тем і сюжетів. Звертається увага на теми, які є важливими для розуміння справжнього стану речей та причин переселення, адже вільчан переселили не організовано та планово, а разом з іншими жителями 30-ти кілометрової зони відчуження, вони самі вимагали переселення. Охарактеризовано сам процес переселення, труднощі, з якими зіштовхнулися нові жителі селища та різні наслідки переселення. Увага надана гендерним особливостям, які є видимими під час інтерв‘ю та способах представлення спогадів. Жіночі спогади та чоловічі, як підкреслено в статті, не є однаковими, вони по-різному проговорюють свої історії. Жінки більше виражають емоції, враження, співпереживання з іншими учасниками події, детально описуючи ситуацію та предмети навколо них. Чоловічі спогади доволі лаконічні, характеристики більш точні, конкретні, сповнені характеристик технологічних процесів, зосередженості на процесі переселення та його деталях. Окреме місце в досліджені займають місця пам‘яті, які існують у вільчан, та слугують певною єднальною ланкою в їхніх розповідях між минулим та сьогоденням та є проявом комунікативної пам‘яті жителів селища. Адже їх єднає Поліська Вільча, а відвідування її є певним «священним ритуалом», який не можна пропустити чи відмінити, адже це рідний край, який залишиться таким для вільчан назавжди.