Оніми як ресурс для неологізації у ФБ-коментарях

Андрєєва, Т. (2019). Оніми як ресурс для неологізації у ФБ-коментарях. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 39. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.39.122-145

Стаття присвячена вивченню словотвірних процесів, що відбуваються в текстах коментарів соціальної мережі Facebook (ФБ), де як дериваційний ресурс використано онім на позначення публічної особи, – Зеленського, – яке зазнало з цією метою різнопланових модифікацій. Стверджується, що використання Інтернету перетворило людину на учасника комунікативних процесів, позбавлених часових та просторових обмежень. Уміння застосовувати інформаційні технології стало запорукою не лише фізичного існування, а часто – і духовного, оскільки Всесвітня павутина виступає основним інтерактивним середовищем, де відбувається активна масова комунікація. Обґрунтовано, що соцмережі функціонують як джерело інформації. Визначено, що особливістю мови Інтернет-комунікації є пристосування засобів усного мовлення до мовлення писемного, на яке припадає левова частка мережевого спілкування. Через можливість висловлюватися практично "безцензурно" комунікація в соцмережах позначена розкутістю, водночас для втілення інформаційно-виражальних інтенцій перед її учасниками відкриваються безмежні перспективи. Констатується, що Інтернет-коментування дає комунікантові змогу продемонструвати креативний компонент своєї особистості, репрезентувати свою громадянську позицію, життєві погляди, оцінити ту чи іншу подію тощо. З'ясовано, що сучасний український інформаційний простір характеризується тим, що в ньому оніми на позначення публічних осіб, зазнавши відповідних модифікацій, використовуються як дериваційний матеріал у процесах творення великої кількості різнопланових неологізмів. Значною мірою цьому сприяють передвиборчі політтехнологічні ходи, що полягають, зокрема, у створенні логотипу з першого складу прізвища кандидата разом зі знаком оклику – "Зе!" (Зеленський). Виділено типи модифікацій прізвища (скорочення до одного складу, до двох складів, усічення до безсуфіксної частини), визначено дериваційні способи (морфологічна, семантична, аналітична деривація) і словотвірні моделі, з'ясовано супровідні дериваційним актам процеси. Констатовано використання мовної гри, до якої залучено різнопланові модифікації прізвища. Окреслено коло перспектив дослідження мови Інтернет-комунікації, яке постійно набирає обертів.