Оцінка ефективності природно-заповідного фонду Сумської області за індексом інсуляризованості

Максименко Н. В., Федяй В. А. Оцінка ефективності природно-заповідного фонду Сумської області за індексом інсуляризованості. Фізична географія та геоморфологія. 2021. Вип. 1–3 (105–107). С. 30–34.

Представлені результати розрахунку індексу інсуляризації природно-заповідного фонду Сумської області. А саме дані стосовно того, якою є частка нестабільних об’єктів відносно загальної кількості заповідних об’єктів. Розрахунки проведено для всіх районів області за минулим адміністративним поділом та за теперішнім. Також розглянуто ступінь заповідності в районах, що мають найбільш високі та низькі значення індексу інсуляризації.
Виконавши розрахунки виявлено, що значення індексу інсуляризованості є високими для більшості районів минулого адміністративного поділу. Це є так, адже в 10-ти з 18-ти районів частка заповідних об’єктів, площа яких менше 50 га є переважаючою. Найбільші ж значення індексу зафіксовано стосовно таких районів, як Липоводолинський район, Ямпільський та Тростянецький. Відсоток заповідності в даних районах також є низьким. Найменшими ж є частки нестійких заповідних об’єктів відносно загальної кількості в Шостинському, Конотопському та Серидино-Будському районі. Але відсоток заповідності у Шостинському та Середино-Будському районі низький. Для районів нового адміністративного розподілу, кількість яких наразі становить лише 5, ситуація є ще гіршою. Так, в всіх районах частка нестійких, досить екологічно нестабільних об’єктів є переважаючою. Найбільш високі значення індексу інсуляризованості визначено в одразу двох районах, а саме в Шостинському районі та Охтирському районі. Найменшою ж кількість нестійких заповідних об’єктів зафіксована в Конотопському районі. Дещо більшим є значення індексу інсуляризованості Сумського району. Але загалом індекси є досить високими, й роботи напрямлені на покращення ситуації безумовно мають проводитись й в цих районах. Загалом згідно отриманих результатів сформовано такий висновок, що частка нестійких об’єктів заповідного фонду була переважаючою в більшості районів минулого адміністративного поділу. Нове районування не вплинуло на збільшення, чи зменшення частки нестійких об’єктів в області в цілому, але внаслідок реструктуризації вона збільшилась відносно тих районів, які й стали основою для нових районів. Проте внаслідок об’єднання з’явились й позитивні перспективи.