Рима Григорія Сковороди як мовне явище

Дядищева-Росовецька, Ю. (2018). Рима Григорія Сковороди як мовне явище. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 37, 19-39. https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.19-39

У статті представлено аналіз специфічної мови творів Григорія Сковороди, яка досі привертає увагу вчених, навколо якої точаться дискусії, зокрема про поєднання в ній елементів різного походження. Констатовано, що у працях багатьох попередників існує помилковий позаісторичний підхід до проблеми мови Г. Сковороди з позицій сучасного стану розвитку української мови та тих процесів, які в ній відбуваються на початку ХХІ ст. Автором дослідження запропоновано діахронічний підхід до питання, який дозволяє реконструювати мову Г. Сковороди в контексті мовного середовища його часу, використовуючи при цьому зіставний метод для виявлення оригінальної сковородинської вимови та співвіднести її з правописом у його поетичних текстах. Завдяки такому вибору інструментарію виявлено доступний для вивчення ряд сковородинських рим. Зокрема апробацію методу проведено на матеріалі тексту Пѣсні 10-ої з циклу "Сад божественных пѣсней", її авторському варіанті, за автографом чернетки, адже версії з опублікованих академічних збірників 1973 р. і 2011 р. мають сліди адаптації відповідно до норм сучасного правопису. Виходячи зі спостережень над текстом зазначеного автографа "Всякому городу нравъ і права", запропоновано висновок, що при прочитанні поезії саме з українськими фонетичними ознаками рима стає точною, тоді як за умови "російського" прочитання – виглядає як неточна, приблизна. Наголошено на важливості запропонованих свідчень при з’ясуванні ролі українського компонента в мові поета-філософа. Визнано продуктивним застосований підхід для поширення на аналіз мови інших поетичних творів Г. Сковороди.