ПРО МОЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ВІДОМОСТЕЙ ТАДЕУША ЧАЦЬКОГО ПРО СТАРОВІРІВ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Морозова, Н. (2021). ПРО МОЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ВІДОМОСТЕЙ ТАДЕУША ЧАЦЬКОГО ПРО СТАРОВІРІВ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 51–54. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.30.13

Традиционно считается, что первым польским светским (т. е. нестарообрядческим) источником о староверах в Речи По-сполитой является краткая заметка Тадеуша Чацкого, помещенная в его исследовании "O litewskich i polskich prawach…" (1800), однако ни ее содержание, ни тем более возможные источники не были предметом специального анализа. Цель данной работы – выяснить, какими источниками мог пользоваться Т. Чацкий при написании своего сообщения о староверах Речи Посполитой и какую книгу "аргументов, показаний и исследований" при этом он имел ввиду. Сообщение Т. Чацкого о староверах (филиппонах) состоит из двух частей. В первой он повторяет стандартную информацию о никоновской реформе, особом налоге за ношение бороды и разделении староверов на два толка: поповцев и дьяконовцев. Во второй части приводятся некоторые сведения о староверах Речи Посполитой, в том числе о том, что при короле Яне III Собеском было предпринято специальное расследование и составлена книга "аргументов, показаний и исследований" о староверах. Чтобы выяснить потенциальные источники этой заметки, пришлось обратиться к биографии Т. Чацкого и определить, какие документальные материалы о староверах в Речи Посполитой могли быть ему доступны в конце ХVIII в., когда он готовил свой труд о Статутах Великого княжества Литовского. Проведенное исследование показало, что Т. Чацкий в силу своих профессиональных занятий мог знать рапорт П. Полтьева 1690 г., составленный в результате произведенного им расследования вероучения, быта и происхождения староверов, а также не сохранившийся до настоящего времени сборник "Historya o bezbożnych filipowcach", написанный на польском языке и принадлежавший библиотеке Залуских в Варшаве. Вполне вероятно, что последний источник как раз и был упомянутой Т. Чацким книгой "аргументов, показаний и исследований" о филиппонах.
 
Традиційно вважається, що першим польським світським (тобто нестаровірним) джерелом про старовірів в Речі Посполитій є коротка замітка Тадеуша Чацького, представлена в його дослідженні "O litewskich i polskich prawach ..." (1800). Проте, ані її зміст, ані тим більше можливі джерела не були предметом спеціального аналізу. Мета статті – з’ясувати, якими джерелами міг користуватися Т. Чацький під час написання свого повідомлення про старовірів Речі Посполитої і яку книгу "аргументів, свідчень і досліджень" при цьому він згадував. Повідомлення Т. Чацького про старовірів (філіпонів) складається з двох частин. У першій він повторює стандартну інформацію про никонівську реформу, особливий податок за носіння бороди і поділ старовірів на попівців і дьяконівців. У другій частині наводяться окремі відомості про старовірів Речі Посполитої, зокрема й про те, що за короля Яна III Собеського було зроблено спеціальне розслідування і складена книга "аргументів, свідчень і досліджень" про старовірів. Щоб з'ясувати потенційні джерела цієї замітки, довелось звернутися до біографії Т. Чацького і визначити, які документальні матеріали про старовірів в Речі Посполитій могли бути йому доступними наприкінці ХVIII ст., коли він готував свою працю про Статут Великого князівства Литовського. Проведене дослідження дозволило підсумувати, що Т. Чацький, враховуючи його професійні заняття, міг знати рапорт П. Полтьєва 1690 р., складений в результаті проведеного ним розслідування віровчення, побуту та походження старовірів, а також написаний польською мовою збірник "Historya o bezbożnych filipowcach", який належав бібліотеці Залуських у Варшаві, але не зберігся до наших часів. Цілком ймовірно, що останнє джерело й було тією книгою "аргументів, свідчень і досліджень" про філіпонів, яку згадав Т. Чацький.