ДОСВІД СВЯТОСТІ: РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

MOTYCHAK, Y. (2025). THE EXPERIENCE OF HOLINESS: RELIGIOUS TOURISM IN CONTEMPORARY SOCIETY. SOPHIA. Human and Religious Studies Bulletin, 25(1), 19–25. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.25.4

В с т у п . Досліджено феномен святості через релігійний туризм у сучасному суспільстві, розглянуто його філософські засади, соціологічну динаміку та еволюцію практик. Наголошено, що релігійний туризм являє собою унікальне перехрестя духовності, комерції, культурної спадщини та особистих пошуків трансцендентності. Спираючись на такі теоретичні засади, як mysteriumtremendum et fascinans Рудольфа Отто та концепція ієрофанії Мірчі Еліаде, порушено питання про те, чому певні фізичні локації визначаються як священні і як вони формують духовний досвід паломників.
М е т о д и . Основою дослідження є міждисциплінарний набір якісних методологічних підходів, які дозволяють комплексно охопити феномен святості в контексті релігійного туризму. Зокрема, герменевтичний підхід використано для інтерпретації богословських і філософських текстів, що розкривають сутність і прояв святості. Особливу увагу приділено концепціям mysteriumtremendum et fascinans Рудольфа Отто та ієрофанії Мірчі Еліаде, а також релігійним наративам і паломницьким свідченням. У свою чергу, структурно-функціональний метод дозволяє дослідити роль релігійного туризму у підтримці духовної ідентичності, соціальної єдності та морального порядку. Прикладом слугують хадж в ісламі чи культ марійських святинь у католицизмі. Для розкриття особистісного досвіду святості залучається феноменологічний метод, який фокусується на сенсорних і емоційних переживаннях паломників у сакральних просторах, таких як Єрусалим, Люрд чи Варанасі. Додатково психологічний підхід допомагає проаналізувати внутрішні мотивації релігійних мандрівників, їхні пошуки зцілення, надії чи емоційної рівноваги, що особливо проявляється під час паломництва до місць марійських об'явлень. Зрештою, комунікативний підхід дає змогу дослідити, як сакральний досвід передається через мову, наративи, релігійних гідів, а також сучасні цифрові медіа – зокрема в контексті віртуальних паломництв і онлайн-спільнот, які набули поширення під час пандемії COVID-19.
Р е з у л ь т а т и . Показано, що досвід святості опосередковується через чуттєве залучення, символічний простір і спільну участь. Сакральні місця функціонують як архітектурні та наративні фасилітатори духовної трансформації. Дослідження висвітлює напруженість між комерціалізацією та автентичністю, показуючи, як паломники орієнтуються в інституційних межах, економічному тиску та особистій відданості. Гендер, глобалізація та цифрові технології ще більше змінюють досвід паломництва, створюючи плюралістичний та гібридний релігійний простір.
В и с н о в к и . Доведено, що релігійний туризм залишається життєво важливим шляхом до переживання святості в сучасному світі. Виявлено, що, незважаючи на процеси секуляризації та комерціалізації, паломництво продовжує відображати наполегливі пошуки людством сенсу та трансцендентності. Сталість сакральних місць постає як нагальна проблема, що вимагає балансу між збереженням і доступом до них. Феномен релігійного туризму, таким чином, ілюструє адаптивну і тривалу природу залучення до сакрального в сучасному суспільстві.