Параметри
ЗМІЦНЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ДРУЖИН ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЧЕРЕЗ ГРУПИ ПІДТРИМКИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
19 грудня 2025 р.
Автор(и) :
КЛИМЕНКО, Оксана
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
11
ISSN :
2616-7786
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
16
Цитування :
БАЙДАРОВА, О., КЛИМЕНКО, О. (2025). STRENGTHENING THE RESILIENCE OF THE WIVES OF DECEASED MILITARY SERVANTS THROUGH SUPPORT GROUPS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(11), 5–16. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/1
Вступ. Повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 р. призвело до тисяч втрат військових, що спричинило зростання кількості жінок-удів захисників. Втрата чоловіка внаслідок бойових дій є глибоким емоційним потрясінням, що потребує розвитку резильєнтності, як ключового ресурсу відновлення.
Методи. Для дослідження ролі груп підтримки в зміцненні резильєнтності у жінок, які пережили таку втрату, використовували змішані методи, поєднуючи якісні та кількісні підходи для оцінки ролі груп підтримки у зміцненні резильєнтності. Збір даних включав: вторинний аналіз 290 анкет клієнток ГО "Фонд Маша", Шкалу життєстійкості Ширальді, яка застосовувалася до і після восьмикрокової програми в групах підтримки, та напівструктуровані інтерв'ю з вдовами і фасилітаторами груп. Вибірку складали жінки, що втратили своїх чоловіків через війну щонайменше за чотири місяці до участі в дослідженні.
Результати. Спираючись на результати проведеного теоретичного аналізу, нами розроблено концептуальну модель, яка стала основою для емпіричного дослідження впливу груп підтримки на розвиток резильєнтності у жінок, які втратили чоловіків унаслідок військових дій. Було визначено п'ять ключових групових функцій, які сприяють зміцненню відповідних компонент резильєнтності: емоційна підтримка – емоційна регуляція, нормалізація горя – самоприйняття, обмін стратегіями подолання – гнучкість, самоефективність, альтруїзм, соціальне відновлення – довіра, відчуття приналежності, розширення можливостей – автономність, самоповага, суб'єктність. Вторинний аналіз 15 кейсів виявив психосоціальні потреби, які відповідають цим функціям. Кількісні дані за шкалою життєстійкості Ширальді зафіксували зростання резильєнтності на 25 % серед учасниць, які завершили програму. Якісні дані свідчать про покращення емоційної регуляції, зменшення ізоляції, відновлення соціальної довіри та відновлення сенсу життя.
Висновки. Результати засвідчують, що групи підтримки, інтегровані в національну стратегію ПЗПСП, сприяють як індивідуальній, так і колективній життєстійкості. Дослідження показує, що добре організовані втручання сприяють емоційній регуляції, нормалізації горя, соціальній реінтеграції та розширенню можливостей. Їхня ефективність залежить від поетапного залучення, психоосвіти, гнучкого доступу й безперервності в групах за принципом "рівний рівному", підтримки громадської активності вдів. Соціальні працівники відіграють ключову роль, але потребують навчання фасилітації з урахуванням травми.
Методи. Для дослідження ролі груп підтримки в зміцненні резильєнтності у жінок, які пережили таку втрату, використовували змішані методи, поєднуючи якісні та кількісні підходи для оцінки ролі груп підтримки у зміцненні резильєнтності. Збір даних включав: вторинний аналіз 290 анкет клієнток ГО "Фонд Маша", Шкалу життєстійкості Ширальді, яка застосовувалася до і після восьмикрокової програми в групах підтримки, та напівструктуровані інтерв'ю з вдовами і фасилітаторами груп. Вибірку складали жінки, що втратили своїх чоловіків через війну щонайменше за чотири місяці до участі в дослідженні.
Результати. Спираючись на результати проведеного теоретичного аналізу, нами розроблено концептуальну модель, яка стала основою для емпіричного дослідження впливу груп підтримки на розвиток резильєнтності у жінок, які втратили чоловіків унаслідок військових дій. Було визначено п'ять ключових групових функцій, які сприяють зміцненню відповідних компонент резильєнтності: емоційна підтримка – емоційна регуляція, нормалізація горя – самоприйняття, обмін стратегіями подолання – гнучкість, самоефективність, альтруїзм, соціальне відновлення – довіра, відчуття приналежності, розширення можливостей – автономність, самоповага, суб'єктність. Вторинний аналіз 15 кейсів виявив психосоціальні потреби, які відповідають цим функціям. Кількісні дані за шкалою життєстійкості Ширальді зафіксували зростання резильєнтності на 25 % серед учасниць, які завершили програму. Якісні дані свідчать про покращення емоційної регуляції, зменшення ізоляції, відновлення соціальної довіри та відновлення сенсу життя.
Висновки. Результати засвідчують, що групи підтримки, інтегровані в національну стратегію ПЗПСП, сприяють як індивідуальній, так і колективній життєстійкості. Дослідження показує, що добре організовані втручання сприяють емоційній регуляції, нормалізації горя, соціальній реінтеграції та розширенню можливостей. Їхня ефективність залежить від поетапного залучення, психоосвіти, гнучкого доступу й безперервності в групах за принципом "рівний рівному", підтримки громадської активності вдів. Соціальні працівники відіграють ключову роль, але потребують навчання фасилітації з урахуванням травми.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.16 MB
Контрольна сума:
(MD5):466e66a73d98f7d443262470319843b1
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2616-7786.2025/11-1/1