АЛГОРИТМИ СОВЄТСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ГЕНОЦИДУ ДО 70-ЛІТТЯ ДОПОВІДІ Р. ЛЕМКІНА «SОVIET GENOCIDE IN UKRAINE»

HRABOVSKY, S. (2023). ALGORITHMS OF THE SOVIET-RUSSIAN GENOCIDE TO THE 70th ANNIVERSARY OF R. LEMKIN'S REPORT "SOVIET GENOCIDE IN UKRAINE". Almanac of Ukrainian Studies(33), 109–119. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.15

Стаття присвячена актуальній теоретичній і практичній проблематиці, пов’язаній із чинником геноциду в бутті української нації у ХХ і ХХІ століттях. Автор статті ставить на меті дослідження впливу на характерологічні риси українців учиненого російськими більшовиками у 1930-х роках геноциду, окреслення взаємозв’язків між совєтським тоталітаризмом і російським колоніалізмом. Нинішня геноцидна практика рашистів показана прямим продовженням і розвитком «класичного совєтського геноциду», як його охарактеризував у 1953 році визначний юрист міжнародного класу, автор концепції геноциду Рафаель Лемкін. У статті наведені ключові моменти тексту Лемкіна «Совєтський геноцид в Україні», показана їхня значущість для розуміння подій минулого та сьогодення. Чотирма головними складовими російсько-совєтського геноциду за Лемкіним є: масштабне нищення української інтелігенції, намагання ліквідувати українську Церкву, цілеспрямована депопуляція українського селянства й елімінація його суб’єктних рис, заселення України іноетнічними елементами для радикальної зміни складу населення. Всі ці складові у дещо трансформованому вигляді актуальні і у 2022-23 роках, під час російського широкомасштабного вторгнення. Вони є своєрідними алгоритмами геноциду – з тією різницею, що у 1930-х роках метою російського більшовизму було знищення мільйонів найактивніших і найсвідоміших українців і опускання української нації на рівень орієнтованої на Москву етнографічної спільноти, а сьогодні йдеться про повне заперечення окремого існування українців, їхнє перетворення на безсуб’єктну складову російського народу, на елемент «русского мира». Автор статті наголошує, що для українців як постгеноцидної нації існує тільки один шлях «одужання». Таку націю здатен вилікувати від страху жити повнокровним національним життям тільки масовий героїчний чин, у всіх формах і виявах. Тільки в такому чині українська нація вповні відновить свою суб’єктність і стане реальним геополітичним та геокультурним чинником.