Антикорупційні цифрові рішення: досвід України та особливість їх впровадження в умовах воєнного стану

Корчак, Н. (2022). Антикорупційні цифрові рішення: досвід України та особливість їх впровадження в умовах воєнного стану. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, 2(16), 13–16. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2616-9193.2022/16-2/7

Мета статті полягає у висвітленні інноваційного досвіду впровадження в Україні цифрової трансформації на прикладі діяльності Національногого агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).
Зміст публікації обумовлений специфікою предмета дослідження та відбиває міждисциплінарний підхід до розкриття теми.
У статті представлене комплексне дослідження проблематики цифрової трансформації (диджиталізації) крізь призму кількісних та якісних змін у сфері публічного управління та адміністрування. На прикладі організації управління в НАЗК акцентовано увагу на напрямках цифрової трансформації та виокремлено складові процеси диджиталізації суб'єкта публічної адміністрації. Наголошено, що для ефективної боротьби з корупцією потрібно не тільки прийняти якісне антикорупційне законодавство та створити сильні антикорупційні органи, але й розробити/застосувати цифрові інструменти. НАЗК стало одним із перших державних органів, у якому впроваджено посадову особу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації і є лідером в Україні по впровадженню антикорупційних цифрових рішень. Аргументовано, що диджиталізація у публічно-владній діяльності формує якісну характеристику системи державного управління із застосуванням сучасних технологій, а диджиталізація Національного агентства є запорукою розбудови її інституційної спроможності як сервісної організації. Встановлено, що з початку війни НАЗК повністю переформатувало свою роботу в напрямку забезпечення міжвідомчої комунікації спеціалізованих органів у спільних проєктах. Це пояснюється високим рівнем набутих в довоєнний період нових цифрових навичок і знань та наявності потужної команди аналітиків, яких долучено до збору та обробки даних, необхідних для формування пропозицій до санкційних списків. Цифрова компетентність НАЗК імплементується в процес ідентифікації осіб, причетних до агресії проти України. Завдяки порталу Task-force здійнюється виявлення активів підсанкційних осіб для їх вилучення в цілях відбудови України. На порталі "Війна і санкції" можна знайти інформацію про осіб, на які накладено санкції та дані про активи осіб, причетних до військової агресії росії. Перелік вітчизняних посадових осіб-колаборантів формується за допомогою ведення Реєстру держZзрадників. Впровадження міжнародного IT-інструменту RuAssets відвищує ефективність роботи з виявлення прихованих російських і білоруських активів. Відзначено та обґрунтовано, що диджиталізація НАЗК охоплює як автоматизацію внутрішніх управлінських процесів, так і впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій у справі протидії корупції (у мирний період розвитку країни) та запеклої боротьби українського народу проти повномасштабної російської агресії.
Наукова новизна статті обумовлена тим, що вперше на прикладі державного органу висвітлені різні аспекти впровадження цифрових рішень в рамках цифрової трансформації.
Практична значимість статті пов'язана з можливістю подальшого використання її матеріалів у навчальному процесі, проведенні міждисциплінарних досліджень з проблематики розбудови цифрової держави та антикорупційних цифрових рішень та формування пропозицій щодо використання інноваційних IT-технологій в діяльності публічних адміністрацій.