Історичний розвиток концепції скарг без порушення в міжнародному економічному праві

Скринька, Д. В.

doi:10.17721/apmv.2018.138.0.135-143

Історичний розвиток концепції скарг без порушення в міжнародному економічному праві

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

2019

Автор(и) :

Скринька, Д. В.

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Мова основного тексту :

Англійська

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23130

DOI :

10.17721/apmv.2018.138.0.135-143

Журнал :

Актуальні проблеми міжнародних відносин

Випуск :

138

ISSN :

2308-6912

Початкова сторінка :

135

Кінцева сторінка :

143

Цитування :

[APA 7] Скринька, Д. В. (2019). Historical Development of the Concept of Non-Violation Complaints in International Economic Law. Актуальні проблеми міжнародних відносин, (138), 135–143. https://doi.org/10.17721/apmv.2018.138.0.135-143

[ДСТУ] Скринька Д. В. Historical Development of the Concept of Non-Violation Complaints in International Economic Law. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2019. no. 138. P. 135—143. DOI: 10.17721/apmv.2018.138.0.135-143 (date of access: 25.07.2026).

Стаття містить короткий огляд історичних коренів і процесу розробки положень про скарги без порушення в різних міжнародних правових угодах, включаючи Генеральну угоду про тарифи й торгівлю та інші угоди СОТ. Вона вказує на зв'язок між поступовим переходом від умовного до безумовного режиму найбільшого сприяння та запровадженням положення про зменшення або зведення до нуля торгових переваг. В статті вказується на той факт, що, хоча система правових норм СОТ набагато більш детальна, ніж система правових норм ГАТТ, пункт про скарги без порушення не тільки залишився в первісному тексті ГАТТ, а й був включений в ряд інших угод СОТ.У статті зазначається, що сама необхідність включення положень про скарги без порушення до міжнародних торговельних угод пов'язана з глобальним процесом поступового запровадження положень про безумовне надання режиму найбільшого сприяння (на відміну від більш ранньої договірної практики, коли режим найбільшого сприяння надавався на умовній основі).Стаття вказує на те, що одну з перших спроб встановити принцип безумовного режиму найбільшого сприяння як глобальний єдиний підхід було зроблено на Лондонській Всесвітній економічній конференції, найбільш амбітній глобальній спробі зробити це до успішного укладення Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1947 року.Незважаючи на те, що первісною причиною для використання клаузули про скарги без порушення є відносно обмежена сфера застосування Генеральної угоди про тарифи та торгівлю, значне розширення сфери застосування цієї багатосторонньої торговельної системи в результаті Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів не призвело до усунення первісного положення про скарги без порушення з тексту ГАТТ. Більше того, положення про скарги без порушення були включені до ряду інших угод СОТ. Це, у свою чергу, підводить до питання, чи дійсно можна було б в майбутньому укласти міжнародну торговельну угоду, яка бохоплювала кожний захід, що впливає на міжнародну торгівлю, доступний для національних урядів.