Проєкт «Стежка пам’яті» у місті Відень, як інструмент суспільного осмислення голокосту в Австрії

Мордвінцев, В., & Потьомка, Р. (2026). Проєкт «Стежка пам’яті» у місті Відень, як інструмент суспільного осмислення голокосту в Австрії. Етнічна історія народів Європи, (78), 279–286. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.31

Стаття присвячена особливостям реалізації політики пам’яті Голокосту в Австрії, зокрема на прикладі меморіального проєкту «Стежка пам’яті» (Weg der Erinnerung), започаткованого у місті Відень на початку ХХІ ст. Актуальність дослідження зумовлене зростанням уваги до проблематики колективної пам’яті та меморіалізації Голокосту в сучасному європейському міському просторі. Відень, зокрема район Леопольдштадт, був одним із ключових центрів єврейського життя Австрії, майже повністю знищеного в роки нацистського панування. Аналіз меморіальних практик, таких як «Стежка пам’яті», дозволяє простежити трансформацію суспільного ставлення до минулого та механізми осмислення історичної відповідальності. Метою статті є дослідження проєкту «Стежка пам’яті» у Відні, як інструменту збереження історичної пам’яті про Голокост на початку ХХІ ст., а також аналіз її ролі у формуванні суспільного діалогу, культурної ідентичності та історичної свідомості сучасного Відня. Методи. У роботі використано історико-описовий, порівняльний та аналітичний методи. Застосовано аналіз меморіальних написів, а також матеріалів офіційних видань і сайту асоціації «Камені пам’яті єврейських жертв Голокосту». Результати дослідження показали, що «Стежка пам’яті» поєднує різні рівні меморіалізації – від пояснювальних панелей до індивідуальних пам’ятних каменів, які персоналізують трагедію Голокосту. Виявлено, що ці меморіальні практики інтегрують пам’ять про знищене єврейське життя в повсякденний міський простір та сприяють активному залученню громадськості. На основі літератури та офіційних видань асоціації «Камені пам’яті єврейських жертв Голокосту» проаналізовано структуру, зміст і символіку об’єктів меморіалізації – пам’ятних каменів, таблиць, інформаційних панелей і дорожніх вказівників, що формують просторову й культурну карту «Стежки пам’яті». Особлива увага приділена документуванню прикладів індивідуальних та родинних меморіалів (на вулицях Пазманітенґассе, Темпельґассе, Конрадґассе, Іббштрассе, Пратерштрассе), які відновлюють історичну присутність знищених єврейських родин у міському ландшафті сучасного Відня, а їхні родичі мають можливість вшанувати пам’ять своїх батьків, бабусь і дідусів, братів і сестер. Висновки. «Стежка пам’яті» є ефективною формою комеморації, яка сприяє подоланню історичного замовчування та формує культуру пам’яті у сучасному австрійському суспільстві. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень меморіальних практик у інших європейських містах, які зазнали жахливих злочинів Голокосту.