УКРАЇНСЬКА ЦЕРКОВНА ЕЛІТА І РОСІЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ: ПРОТИСТОЯННЯ СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 лютого 2020 р.
Автор(и) :
Kahamlyk, Svitlana
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
24
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
78
Кінцева сторінка :
84
Цитування :
[APA 7] Kahamlyk, S. (2020). УКРАЇНСЬКА ЦЕРКОВНА ЕЛІТА І РОСІЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ: ПРОТИСТОЯННЯ СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ. Almanac of Ukrainian Studies, (24), 78–84. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.14
[ДСТУ] Kahamlyk S. УКРАЇНСЬКА ЦЕРКОВНА ЕЛІТА І РОСІЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ: ПРОТИСТОЯННЯ СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ. Almanac of Ukrainian Studies. 2020. № 24. С. 78—84. DOI: 10.17721/2520-2626/2019.24.14 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті розкрито сутність протистояння української церковної еліти російському централізму Синодального періоду (1721-1786) і проаналізовано її роль в обстоюванні прав та інтересів Православної Церкви. Утворення Синоду в 1721 р. започаткувало новий період в історії Православної Церкви в Російській імперії загалом, і в Україні зокрема. Завданням цієї установи, створеної за європейським зразком, була уніфікація церковного життя і нівеляція його місцевих особливостей згідно з програмою, окресленою Духовним Регламентом за велінням Петра І. Діяльність Синоду вступила в різке протиріччя з привілеями Православної Церкви в Україні, якими вона продовжувала користуватися з часів підпорядкування Московському патріархату. Київську митрополію було позбавлено давнього визначального статусу, а її зверхників – титулу митрополита і права вільного обрання. Відновлення цих прав стало головним завданням для української церковної еліти. За імператриці Анни Іоанівни вище духовенство направило свої головні зусилля на відновлення економічних прав Церкви, підірваних виходом пунктів гетьмана Данила Апостола 1728 р., які, проте, були безрезультатними. Правління імператриці Єлизавети розпочало нову добу в автономістичних прагненнях української церковної еліти. У відповідь на клопотання київського архієрея Рафаїла Заборовського Київській митрополії було повернено її колишній статус, а предстоятелю — титул митрополита. Водночас спроби реституції майнових прав духовенства та відновлення юрисдикції Київської митрополії успіху не мали. Правління Катерини ІІ, головною метою якої була повна централізація у всіх сферах Російської імперії та секуляризація церковного майна, стало найскладнішим і найгострішим періодом протистояння російському імперському режиму. Українська церковна еліта на чолі з Київським митрополитом Арсенієм Могилянським намагалася скористатися підготовкою Комісії Нового Уложення для відстоювання своїх прав, що засвідчили петиції про відновлення статусу Київської митрополії та прав духовенства. Проте Комісія не завершила своєї діяльності і залишки автономізму українських еліт були остаточно поховані.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
326.12 KB
Контрольна сума :
(MD5):bac2b1da31d67bb2b07809f03e443057
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International