Емпатія як протидія політичному насильству: на шляхах до суспільства турботи

Маслікова І. Емпатія як протидія політичному насильству: на шляхах до суспільства турботи. Українські культурологічні студії. 2024. № 1 (14). С. 45-50.

Вступ . У статті окреслено концептуальний ландшафт дослідження альтруїзму, який (ландшафт) дозволяє пояснити відмінності біологічного, поведінкового та психологічного альтруїзму, визначити його специфічні риси та намітити перспективи міждисциплінарного вивчення емпатії. Висвітлено історію формування поняття "емпатія", з'ясовано його відмінність від симпатії та співчуття. Виявлено важливість емпатії для обґрунтування нормативних моральних суджень у формуванні мотивації щодо полегшення страждань інших. Зроблено наголос на когнітивних і емоційних характеристиках емпатії, які постають дієвими мотиваційними чинниками для індивідуальної допомоги іншим і слугують засадою для формування політичних та управлінських рішень щодо інституційної допомоги вразливим групам людей. Зосереджено увагу на важливості емпатії для моральної свідомості та моральної діяльності.
Методи . У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу для з'ясування сутності емпатії, її ролі у формуванні моральної свідомості та моральної діяльності; систематизації різних уявлень про емоційні реакції людини та можливості турботливих відносин у сучасному суспільстві. Аналіз проблем політичного насильства та можливостей його подолання здійснено в міждисциплінарній інтеграції культурологічного, філософськоетичного та психологічного знання.
Результати . Розглянуто можливості розвитку емпатії через техніки морального виховання ("індуктивне навчання", моделювання, діалогічне обговорення дилемних ситуацій, закріплення навичок турботи через співпрацю, "конфірмація"), які випрацьовують психологи моралі та представники етики турботи як нового міждисциплінарного напряму досліджень взаємовідносин громадян. Розкрито перспективи етики турботи у розв'язанні проблем, що виникають у практиках охорони здоров'я, соціальної допомоги, національної оборони та безпеки, реалізації політичних протестів та активної участі в громадянському житті. Визначено дослідницький потенціал етики турботи в здійсненні аналізу досвіду різних форм політичного насильства, скоєного під час війн, геноциду, тероризму. Урахування контекстів вчинення конкретних актів політичного насильства дозволить краще зрозуміти причини політичного насильства, розробляти алгоритми розв'язання подібних конфліктів та механізми запобігання цим конфліктам.
Висновки . Важливим чинником протидії насильству постає емпатія, яка актуалізується під час документування актів насильства та через сприйняття мистецьких творів, репортажів, літературних розповідей, які містять фіксації досвіду страждань. Така практика є необхідною для задіяних у реабілітації жертв політичного терору та геноцидів; тих, хто шукає механізми справедливого покарання воєнних злочинців та відшкодування моральної шкоди жертвам насильства; хто по завершенню конфліктів вибудовує умови спільного життя для вцілілих. Тим самим створюються умови взаємної довіри, поваги та допомоги, що є засадами суспільства турботи.