Культурні практики простору та пам'яті: досвід топографії та культурного ландшафту (на матеріалах Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр")

Павлова, О.

doi:10.17721/sophia.2022.20.14

Культурні практики простору та пам'яті: досвід топографії та культурного ландшафту (на матеріалах Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр")

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

4 березня 2023 р.

Автор(и) :

Павлова, О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15707

DOI :

10.17721/sophia.2022.20.14

Журнал :

Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник

Випуск :

2(20)

ISSN :

2521-6570

Початкова сторінка :

62

Кінцева сторінка :

65

Цитування :

[APA 7] Павлова, О. (2023). Культурні практики простору та пам'яті: досвід топографії та культурного ландшафту (на матеріалах Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"). Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(20)), 62–65. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.14

[ДСТУ] Павлова О. Культурні практики простору та пам'яті: досвід топографії та культурного ландшафту (на матеріалах Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"). Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2023. № 2(20). С. 62—65. DOI: 10.17721/sophia.2022.20.14 (дата звернення: 25.07.2026).

Розглянуто Меморіальний комплекс "Бабин Яр" – один із небагатьох у Східній Європі меморіальних просторів Голо- косту, розташований на місці масового розстрілу людей під час окупації Києва німецькими військами у 1941–1943 роках. Досліджено логіку організації та естетики меморіального простору за допомогою оптики концептів "символічної архітектури" (Георг Гегель), "піднесеного" (Іммануїл Кант), а також "великої традиції" (Роберт Редфілд, Мілтон Сінгер) та "прогулянки" (Ольга Фрейденберг). Ця оптика допомагає зрозуміти специфіку топографії у логіці дедиференціації ландшафту історичного місця та символічної архітектури, а також доповненої реальності в практиці меморіальної процесії та її типу пам'яті, що конструюються через протиставлення підземного та земного, візуального і почутого, цілого і фрагментованого, симетричного та безформного. Доведено, що просторові форми організації культурної пам'яті допомагають уникнути меморіциду поза небезпекою ідеологічних суперечок та європеїзації образів трагедії Голокосту. Зазначено, що трагічні події Другої світової війни, які виявили "діалектику Просвітництва" та темний бік модерну загалом, призвели до необхідності реорганізації простору культурної пам'яті. Бракує лише інтеріоризованих структур суб'єкта та дискурсивних форм об'єкти- вації, щоб зберегти й передати горе такого рівня інтенсивності. Виявлено, що український досвід візуалізації трагедії Голокосту продовжує традиційні засоби символічної архітектури протяжності та монументальності, піднесеності. Водночас масштабність комплексу дозволяє урізноманітнити практики зображення і таким чином додати нові конотації в практику його меморіалізації. Зокрема, вдалим при- йомом стала різноманітність форм символічної архітектури та доповненої реальності, що дозволяють підкреслити статус ходи як форми культурної пам'яті, а також вдало використати ландшафт історичного міста.

Ключові слова :

Babyn Yar Holocaust memorial center Holocaust cultural practice space cultural memory cultural landscape topography Меморіальний центр Бабин Яр Голокост культурна практика простір культурна пам'ять культурний ландшафт топографія

Галузі знань та спеціальності :

03 Гуманітарні науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Гуманітарні науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

345.22 KB

Контрольна сума :

(MD5):fd60dc07ab78c17954ce5b5f920d858b

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International