СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ВІД «СРОДНОСТІ» В ФІЛОСОФІЇ Г. С. СКОВОРОДИ ДО СУЧАСНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

Vandysheva-Rebro, N., Mishchenko, M. (2020). ATTITUDE TOWARDS WORK IN UKRAINIAN CULTURE: FROM “CONGENIAL WORK” IN PHILOSOPHY OF G.S. SKOVORODA TO MODERN INTERPRETATIONS. Українознавчий альманах(27), 32–36. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.5

В статті аналізується роль праці в житті сучасної людини крізь призму філософської концепції сродної праці Григорія Савича Сковороди. Причиною звернення до поглядів Сковороди є важливість дослідження феномену праці, що постає в ХХІ столітті сферою спільних інтересів економіки, культурології, філософії, соціології, психології. Сучасні реалії – міграційні процеси, які рухають велику кількість людей з континенту на континент, з держави в державу; нові технології, що починаючи ще з промислової революції заміщують людську робочу силу тощо. Державна соціальна політика скерована на забезпечення населення працею та на підтримку тих, хто є тимчасово непрацюючим чи повністю недієздатним. Виклик для українського суспільства є таким само, як і для світової спільноти, особливо враховуючи події в Україні з 2014 року. Українське суспільство має бути готовим до новацій щодо розуміння та сприйняття феномену праці у сучасних умовах. Також в статті актуалізуються питання співвідношення праці і щастя, добробуту індивідуального та соціального, шляхів самопізнання, потреби соціальної включеності людини.Досліджується працьовитість як головна якість соціально успішної людини в історії української культури, негативне відношення до ледарства та безгосподарності. Підкреслюється важливість історичних здобутків української етнопедагогіки з трансляцією знань та досвіду шляхом наслідування, а також гендерного аспекту народного трудового виховання, зокрема, української обрядовості та традиції передачі знань та освіти з покоління в покоління. Аналізується сучасний філософський погляд на кореляцію залученості людини в працю та формуванням у неї ряду людських чеснот на противагу ледарству та пов’язаними з цим духовною деградацією та бідністю. Відмічаються перспективи подальших наукових досліджень на стику економіки, соціології, філософії, психології, пов’язаних з господарським менталітетом.