Геоморфологічні закономірності в конфігурації меж ґрунтових відмін Північного Причорномор’я

Стецюк В. В., Остапенко О. А. Геоморфологічні закономірності в конфігурації меж ґрунтових відмін Північного Причорномор’я. Фізична географія та геоморфологія. 2021. Вип. 4–6 (108–110). С. 56-62.

Йдеться про одну із найважливіших характеристик розташування меж певних грунтових відмін Північного Причорномор’я, які обумовлені морфологічними, генетичними, віковими та динамічними ознаками рельєфу земної поверхні. На прикладі шести ключових ділянок, які охоплюють площу понад тисячу км2 , з’ясовано, що розподіл по території властивих цьому регіону чорноземів звичайних помірно слабо-гумусоакумулятивних, чорноземів південних слабо-гумусоакумулятивних, темно-каштанових низькогумусоакумулятивних грунтів, крім впливу відомих характеристик широтної зональності, значною мірою залежить від ряду особливостей рельєфу земної поверхні, які визначають багато в чому конфігурацію меж грунтових відмін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розташування грунтових катен властиве не тільки розрізненим ділянкам схилів, як стверджують на сьогодні існуючі погляди, але й схожу закономірності простежуються на значних просторах межиріч регіону, що обумовлено вагомим впливом геоморфологічних та палеогеографічних чинників. Простежено вплив на розподіл основних грунтових відмін дослідженої територіії чинників утворення численних і виразних, навіть, гострокутних зламів їхніх меж. До таких причин віднесено детально досліджену складну конфігурацію сучасних контурів морського узбережжя, різку зміну розташування берегової лінії з субмеридіонального на широтне, наявність глибоко врізаних долин Великого та Малого Куяльників (Хаджибейського та Куяльницького лиманів), Дністровського, Тилігульського, Березанського та Бузького лиманів що обумовлює значну енергію рельєфу та поширення процесів площинного змиву, численні розломні порушення близько залягаючих до поверхні товщ понтичного вапняку і відповідно складну орієнтацію напрямків річок, лиманів та балок, періодичні інгресії морських басейнів у вироблені річкові долини, що змінювало характер ландшафтів. Це дозволяє поширити формалізацію грунтових відмін на схилах, де вони представлені поняттям “катени”, на обширні території межиріч приморської частини Північного Причорномор’я, де відміни у розташуванні типів грунтів та конфігурація їхніх меж обумовлені особливостями “геоморфологічного середовища” (морфологія, генезис, вік та динаміка рельєфу) та палеогеографічними подіями регіону, ґякі суттєво впливали на формування “фонових” різновидів грунтового покриву.