ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИТОКИ КОНФЛІКТИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО ПРОСТОРУ

Brodetska, Y. (2021). EXISTENTIAL SOURCES OF CONFLICTIZATION IN SOCIOCULTURAL SPACE. Almanac of Ukrainian Studies(29), 39–44. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2021.29.5

Аналіз статті зосереджено на розгляді екзистенційних витоків деформації людської оптики (картини світу), наслідком якої безпосередньо стає конфліктизація культурно-історичного простору. З‘ясовується, що філософська традиція присвячує даній проблематиці досить вагому аналітику, що зароджується в концепції фотодосії (дія світла реального) античних філософів. Мова йде безпосередньо про роль та значення філософського знання в житті людини та соціуму, яке безпосередньо відповідає за формування внутрішньої культури особистості. У цій дослідницькій проекції духовне знання закладає той фундаментальний зв'язок, що відповідає за іманентність людини витокам буття, їх нерозривність. Отож можливість бачення, розуміння навколишнього світу, знання про нього конструює об‘єктивність позиції особистості. Натомість, деформація людської оптики (що актуалізується в проблемі невігластва, незнання) спричиняє формування ілюзорної реальності, міражів, що є реальною загрозою гармонійному розвитку особистості. У зв‘язку з цим виявлено, що ілюзія, міраж є деформованою оптикою реальності, що формується у свідомості особистості внаслідок відсутності знань про реальну ситуацію. Тому метою будь-якого міражу (тобто необ‘єктивного, хибного знання) є створення оптичної ілюзії – хибного образу, який є віддзеркаленням реальності, що відволікає людину від справжнього джерела світла – знання духовного. Загроза деформованої оптики, таким чином, полягає у втраті людиною зв‘язку з реальністю, спотворенні перспектив розвитку внутрішніх потенцій особистості. Отже, дослідження значення й впливу духовного знання на життя людини дає можливість зазначати, що жодне технічно-наукове знання, спрямоване на розвиток технологічного, економічного прогресу, матеріальний комфорт особистості, не здатне вирішити її екзистенційних проблеми. Відновити стан гармонії, здоров‘я душі й тіла здатні лише ті знання, що задовольняють ессенціальні потреби особистості, прагнення її душі, що несуть у собі цінності, розуміння самої суті людського життя.