Модель стратегії макроекономічної стабілізації національної економіки на засадах соціальної інклюзії

Красота, О. (2024). Модель стратегії макроекономічної стабілізації національної економіки на засадах соціальної інклюзії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 1(224), 45–54. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2024/224-1/6

Вступ. У статті доводиться ідея, що питання макроекономічної стабілізації національної економіки є одними з найактуальніших у сучасних економічних дослідженнях. Зазначено, що економічні, соціальні, геополітичні та інші потрясіння початку ХХІ ст. демонструють вразливість економічних систем до внутрішніх і зовнішніх шоків, вимагають переосмислення поточних цілей і пошук нових інструментів для їх досягнення. Акцентовано увагу, що на макроекономічну стабільність української економіки впливають багато факторів, зумовлених процесами невизначеності і непередбачуваності, зокрема повномасштабне російське вторгнення в Україну. Ці фактори вносять нові корективи в існуючі теоретичні підходи до управління макроекономічною стабільністю.
Методи. Методологічною основою пропонованої моделі обрано вагомі міжнародні та вітчизняні документи у сфері стратегічного планування та економічної безпеки (остання розуміється як макроекономічна стабілізація). На основі їх аналізу обґрунтовано авторський підхід до формування моделі стратегії макроекономічної стабілізації української економіки, яку пропонується здійснювати на засадах соціальної інклюзії.
Результати. Виокремлено основні етапи формування моделі стратегії макростабілізації на основі соціальної інклюзії, наповнено кожен етап конкретним змістом. Наведено авторське трактування соціальної інклюзії, її основних форм прояву. Запропоновано кількісне оцінювання соціальної інклюзії на основі її інтегрального індексу та агрегованих субіндексів кожної із форм її прояву. Окреслено коло наявних проблем, які не дозволяють повною мірою використати потенціал соціальної інклюзії для макроекономічної стабілізації національної економіки. Ці питання пов'язані із формуванням і нормативним закріпленням набору простих, вимірних і доступних економічних та соціальних показників соціальної інклюзії, форм її прояву, на основі яких можна визначати ступінь макроекономічної стабільності / нестабільності; визначенням характеристичних значень індикаторів соціальної інклюзії; розробкою методології їхнього нормування; визначенням відповідних вагових коефіцієнтів для кожного показника інклюзії.
Висновки. Підсумовано, що одним із шляхів пришвидшення макроекономічної стабілізації національної економіки є залучення (інклюзія) усіх членів суспільства у суспільне життя через їхній недискримінаційний доступ до розподілу доходів і майна, до трудової або підприємницької діяльності та до їх участі у публічному управлінні.