Український психологічний журнал. № 1 (21)

Особливості емоційної детермінації політичної ідентифікації молоді різних регіонів країни розглянуто у контексті перспектив повоєнної інтеграції. Визначено місце та функції, виокремлено індикатори емоційних репрезентацій політичної ідентичності. Результати емпіричного дослідження, проведеного методом суб’єктивного шкалювання, опрацьовано з використанням методів математичної статистики, у тому числі факторного аналізу. Встановлено, що політична ідентифікація молоді центрального і східного регіонів структурується переживаннями приналежності до країни, її культури і історії; ідентифікація молоді півночі – переживаннями приналежності до культури, здобутків і втрат свого народу; молодь півдня вибудовує свою політичну ідентичність з позитивних настанов на взаємодію з мешканцями інших регіонів; а молодь заходу – з переживання приналежності до регіону. Студентство північного, східного і західного регіонів толерує ідеали соціалізму з вкрапленнями ліберальних ідей. Молоді центру імпонують ліберальні ідеї, що не заважає їй палко прагнути справедливості та рівності. Політичні симпатії респондентів південного регіону амбівалентні. Перспективними для повоєнної інтеграції молодіжної спільноти визначено: суб’єктні настанови; відчуття здатності швидко адаптуватись до життя у будь якому регіоні країни; відсутність упереджень щодо цінностей і ставлень мешканців інших регіонів. Загрози для інтеграційних процесів зумовлені тотальною недовірою до влади і авторитетів, не сприйняттям експертної думки; абсолютизацією цінності особистості («особистість важливіша за державу»); толеруванням ідеалів протилежних ідеологічних концепцій, попри їх несумісність, та упередженим ставленням до симпатиків інших політичних сил.