Дисертації | Dissertations

У представленій дисертації вперше запропоновано концепцію комплексного дослідження функціонально-стилістичних можливостей медійної фразеології в українськомовному просторі, що корелюється з динамічними процесами розвитку суспільної комунікації. Новим для сучасної лінгвістики є дефінітивне окреслення поняття медійного фразеологізму – вербалізованого репрезентанта та обʼєктиватора медійних смислів, що характеризується семантичною цілісністю, прецедентністю та інтертекстуальністю, здатністю до структурних трансформацій із метою впливу на реципієнта та маніпуляції його свідомістю.

Актуальний дослідницький простір сучасного українського мовознавства визначається у векторах знання про функції мови, динаміку її змін, здатності вербалізувати екстралінгвально зумовлені комунікативні потреби суспільства. Тому особливої ваги набуває аналіз активних процесів розвитку семантики слова, спричинених новими функціями, комунікативним контекстом і виходом за межі системи. Екстралінгвальна мотивація та інтралінгвальна реалізація значення слова в реальному житті мови скорельовані й дозволяють спостерегти процеси функціональної еволюції мови. На увагу в такій постановці питання заслуговує медична термінологія – спеціально вербалізована група понять, що в новому часі активно впливають на динаміку семантичних змін лексики української мови. Дослідження функціонального ресурсу медичних термінів у ЗМІ дозволило розрізнити медичні терміни, професіоналізми та наукову номенклатуру – їх диференціація спирається на номінативну та семасіологічну функції в медійних текстах.