Дисертації | Dissertations

У дисертаційній роботі досліджено історичні аспекти створення та використання класифікаційних систем, що позиціонуються характеризацією певного розвитку й еволюції класифікаційної думки: “Класифікація наук Сен-Симона – Конта”, “Десяткова класифікація” М. Дьюі, “Розтяжна класифікація” Ч. Кеттера, “Класифікація Бібліотеки Конгресу США”, “Класифікація двокрапкою” Ш.Р. Ранганатана. Вивчено історію, передумови й основні аспекти видання, здійснено аналіз структури й складу “Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації” – першої класифікаційної системи, виданої в Україні національною мовою. Проведено періодизацію історії видання бібліотечних класифікацій українською мовою з десятковим принципом побудови: 1-й етап (1919 – 1938 р.); 2-й етап (1938 – 1961 р.); 3-й етап (1961-1971 р.); 4-й етап (1971 - кінець 1970-х рр.). Також представлено історію створення та видання “Бібліотечно-бібліографічної класифікації”. Досліджено й описано основні історичні аспекти впровадження “Бібліотечно-бібліографічної класифікації” на території України. Визначено її роль у подальшому розвитку бібліотечних класифікацій в нашій країні. У даному дисертаційному дослідженні висвітлено сучасний стан даного питання в аспекті існування та розвитку класифікаційних механізмів в Україні. Виділено дві основні системи, що використовуються сьогодні, з перспективою на подальше розширення меж їх залучення в бібліотечній галузі України. Це серія видань “Рубрикатор НБУВ” і “Універсальна десяткова класифікація”, яка була видана українською мовою у 2000-му році. У результаті дисертаційного дослідження зроблено типологію ІПМ і представлено концептуальну модель Індексаційного конгломерату як фізичного втілення Конгломерату ІПМ.

Мета дослідження полягає у виявленні когнітивних та дискурсивних чинників, які обумовлюють функціонування Nness у британській художній прозі XVIII-XX ст. Об’єктом дослідження є Nness, ужиті в корпусі британської художньої прози XVIII-XX століть. Предметом дослідження є когнітивні властивості словотвірного типу Nness та специфіка їх функціонування в художньому дискурсі. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в інтегрованому підході до вивчення Nness у єдності семантичних, синтаксичних, прагматичних та лінгвокультурних чинників. Уперше на матеріалі великого корпусу художніх текстів проведено концептуальний аналіз Nness, сконструйовано фреймову модель концептуальної категорії якості для Nness та досліджено активність словотвірного типу Nness в діахронії. У розділі «Абстрактні похідні іменники у когнітивно-дискурсивній парадигмі мовознавства» представлена концепція дослідження, проведено огляд сучасних підходів до вивчення словотвору, розглянуто специфіку художнього дискурсу, проведено аналіз мовної та когнітивної специфіки абстрактних похідних іменників. У другому розділі «Абстрактні іменники із суфіксом –ness у мовній картині світу» проводиться комплексний аналіз семантики, прагматики та синтактики Nness. Сконструйовано тезаурус Nness, вивчено їх семантико-синтаксичні зв'язки у художньому дискурсі, досліджено оцінні конотації Nness та слів з їх синтагматичного оточення. Третій розділ «Абстрактні іменники із суфіксом –ness у культурній картині світу» присвячено лінгвокультурним чинникам вживання Nness у художній картині світу. В якості інструменту дослідження концептів, номінованих Nness, запропоновано фреймову модель концептуальної категорії якості. Проведено аналіз соціокультурного варіювання концептів Goodness, Happiness та Loneliness.

Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних засад перекладу романтичних образів англомовної романтичної поезії на основі методу структурно-контекстуального аналізу. Об’єктом дослідження є англійські та американські романтичні поезії та їхні українські переклади. Предметом дослідження є особливості відтворення в перекладі романтичних образів першотвору. У ході виконання роботи досліджено та проаналізовано історію українського перекладу англійських та американських романтиків у кількісному та якісному вимірах. Встановлено критерії адекватності перекладу романтичних образів. Визначено особливості передачі структурної цілісності романтичного образу. З’ясовано варіативність образу в багаторазових інтерпретаціях на предмет його багатозначності і місткості. Встановлено, як змінюється перекладацька настанова в залежності від домінант у структурі романтичного образу. Матеріалом у дослідженні виступають поетичні твори англійських та американських романтиків ХVІІІ–ХІХ століть: В. Блейка, В. Вордсворта, Дж. Байрона, Е. По, Е. Дікінсон та Г. Лонгфелло, які є показовими для характеристики особливостей образотворення різних течій романтизму та методів і адекватності українських перекладів П. Куліша, В. Самійленка, П. Грабовського, Л. Мосендза, В. Мисика, С. Гординського, А. Гозенпуда.

У дисертації на матеріалі американської англомовної фольклорної балади досліджується образна стереотипізація як модель організації фольклорного тексту. Стереотипізація розглядається як процес продукування фольклорного тексту зафіксованими в колективній пам’яті фольклорними формулами, що витримали попередню цензуру колективу і які є мнемотехнічними прийомами відтворення тексту. ААФБ визначається як жанрова модифікація балади з постфольклорними елементами, що розвинулася, під тиском пуританського світогляду, успадкувавши структуру середньовічної англофонної балади. Доведено доцільність використання формальних методів аналізу стереотипії. Визначено усталену тематику ААФБ. Розглянуто усталений контент ланок сюжету та визначено основні наративні сегменти балади, як-от: простір, час, семантичні атрибути, персонажі, дії, мотиви, наміри та результат. Фактитивний сегмент сюжету представлено результатами дій персонажів. Охарактеризовано головну функцію ААФБ –моралізаторську: у невеликому за обсягом віршованому ліро-епічному творі слухачів попереджають, чого не треба робити, щоб не наразитися на небезпеку в особистому та громадському житті. Ключові слова: стереотипізація, англомовна американська фольклорна балада, Балада Чайльда, Балада на Листівках, Блюзова Балада, Сентиментальна Балада, тема, сюжет, сегменти баладного наративу.

Об’єкт дослідження: явище забруднення важкими металами прісноводних екосистем. Предмет дослідження: накопичення важких металів індикаторними видами прісноводних молюсків в умовах прісних водойм України. У ході дослідження обґрунтовано використання як видів-концентраторів черевоногих детритофагів-збирачів (Lymnaea stagnalis) та двостулкових молюсків-фільтраторів (Dreissena bugensis, Anodonta anatina, Unio tumidus) за еколого-біохімічними особливостями накопичення важких металів в умовах прісних водойм України. Показано, що L.stagnalis – є індикатором для виявлення забруднення біотичного компоненту екосистеми Cd, Cu, Cr, Mn та Fe; D.bugensis – Cd, Cr, Pb, Co, Mn та Fe; U.tumidus – Cd, Cu, Zn, Ni, Co, Mn та Fe; A.anatina – Cd, Cu, Zn, Cr, Ni, Pb, Co, Mn та Fe. Встановлено, що основним параметром, який визначає особливості річної динаміки накопичення важких металів двостулковими молюсками в умовах прісних водойм, є репродуктивний статус організму. Хімічний склад водного середовища має незначний вплив на вміст металів в організмі молюсків (за виключенням накопичення Zn, вміст якого залежить від концентрації у воді). Обґрунтовано використання методу розрахунку фонового вмісту важких металів в організмі молюсків-акумуляторів як критерію кількісної оцінки забруднення біотичної компоненти прісноводної екосистеми. Верхню фонову межу вмісту металу запропоновано використовувати як екологічний норматив для визначення забруднення біологічно доступними формами важких металів водних екосистем. Методами екологічного моніторингу встановлено регіони України, в межах яких водні екосистеми характеризуються ознаками забруднення біологічно доступними формами важких металів, що проявляється як статистично значиме перевищення верхньої граничної межі фонового вмісту у тканинах молюсків. Показано, що такі екосистеми приурочені до районів зі значним розвитком промисловості та високою щільністю населення.

Мета дослідження – розкрити дискурсивні параметри радіореклами, виявивши імпліцитні та експліцитні дискурсивні чинники її комунікативної ефективності на місцевому рівні; уточнити функціональне навантаження окремих мовних засобів кодування РРП та запропонувати практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності рекламної радіокомунікації. Об’єктом дослідження є рекламний радіодискурс як різновид інституційного комунікативного дискурсу (у дослідженні проаналізовано лише комерційну рекламну інформацію, політична та соціальна радіореклама не береться до уваги). Предмет дослідження становлять соціально-комунікативні аспекти рекламного радіодискурсу як чинники, що визначають його специфіку та впливають на комунікативну ефективність. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній обґрунтовано доцільність використання дискурсивного підходу до аналізу радіореклами та розглянуто рекламу на радіо саме з позицій дискурс-аналізу з метою з’ясування імпліцитних та експліцитних чинників її комунікативної ефективності. У межах комунікативно-ситуативного підходу запропоновано визначення рекламного радіодискурсу, уточнено його специфіку, структуру та здійснено спробу подальшої класифікації. Набув подальшого розвитку й аналіз історично-соціального контексту вітчизняної радіореклами, що є органічною складовою рекламного дискурсу на радіо. У дослідженні не лише описано історичні передумови становлення радіореклами в системі соціальних комунікацій, а й схарактеризовано специфіку її функціонування на сучасному етапі на прикладі черкаського радіоефіру.

Мета дослідження полягає в аналізі динаміки авторитету в українській ораторсько-проповідницькій прозі ХІ – початку XVII ст. Об’єктом дослідження є ораторсько-проповідницька література ХІ – початку XVII ст. Предметом дослідження є авторитет в ораторсько-проповідницькій прозі та жанрово-стильові способи його вираження. У ході дослідження проаналізовано поняття «авторитет» через означення його дефінітивного поля та визначити його специфіку як критерію канону в українській літературі ХІ – початку XVII ст.; простежено реалізацію авторитету Святого Письма в українській ораторсько-проповідницькій прозі ХІ – ХІІІ ст.; висвітлено визначальну роль переходового періоду в динаміці авторитету в літературі; з’ясовано особливості зміни авторитету Святого Письма на авторитет автора в творах Станіслава Оріховського; виокремлено національні складові розвитку української літератури через динаміку авторитету в ораторського-проповідницькій прозі. У дисертації визначено низку жанрово-стильових прийомів, що репрезентують динаміку авторитету та визначають автора як виразника національної культури й літератури. Особливого значення це набуває в період становлення вітчизняного письменства, коли в культурі Русі був репрезентований греко-візантійський та західноєвропейський контекст.

Мету дисертації становить розробка інтерлінгвістичної моделі нормалізації сучасної французької мови, яка забезпечує осучаснення і спадковість національної нормативної традиції, шляхом інтеграції прескриптивізму до антрополінгвістики на лінгвокультурному напрямі. Об’єктом дослідження є нормотворення, що відслідковує динаміку французької літературної норми і здійснює регулювальний вплив щодо збереження її національно-культурної самобутності. Предмет і основні напрямки дослідження. Предмет дослідження становить науково обґрунтована нормалізація фактів і явищ сучасної французької мови, які спричиняють динаміку її літературної норми. В ході роботи визначено стан сучасної французької норми і пов’язаної з ним ситуації мовного внормування, простеживши формування змісту лінгвокультурного концепту USAGE, BON USAGE. Визначено сучасну французьку мовну ситуацію і нормотвірний тип мовної культури з огляду на допустимий ступінь радикальності змін чинної норми. Окреслено базисні категорії, що застосовуються у процесі підготовки нормативно-дискурсивного опису. Вироблено принципи опису сучасного французького нормотвірного дискурсу, що становить статусно-зорієнтовану метамовну комунікативну діяльність. Упорядковано застосування конструктивних елементів дискурсивного рівня в унормуванні сучасної французької мови, зокрема окресливши основні риси стилістико-комунікативної компетенції національної мовної особистості.

У дисертації розглядається комунікативний феномен літературної періодики на етапі формування суспільства масової культури. Мета дослідження полягає в осягненні функціонально-ціннісних властивостей польських та українських видань 20-30-х рр. ХХ ст., що виходили на території Польщі, як суб’єктів літературної та міжкультурної комунікації; у встановленні тенденцій та закономірностей їх розвитку як сегмента преси; у визначенні структурно-функціональних та змістових особливостей літературних видань як частини інформаційного простору; у засвоєнні теоретичного та практичного досвіду публіцистів, редакторів, видавців, журналістів, громадських діячів – творців польсько-українського культурного дискурсу міжвоєнної доби. У ході дослідження висвітлено у хронологічній послідовності становлення та функціонування всепольських літературних періодичних видань як окремого мас-медійного сегменту, з’ясувати їх комунікативну роль як засобів передачі літературної інформації, визначити специфіку літературного дискурсу міжвоєнної доби; проаналізовано змістове наповнення і проблемно-тематичні аспекти польської та української періодики, формат видань, способи презентації колективних та індивідуальних програм, розглянуто спрямованість публіцистичної думки, її еволюцію в контексті суспільно-культурних процесів міжвоєння; розглянуто творчість польських публіцистів на ниві польсько-українського культурного діалогу, показано участь представників української еміграції в Польщі у розвитку міжнаціональної культурної співпраці.

Метою роботи було з’ясувати біохімічні механізми розвитку запалення в щурів з тривалою шлунковою гіпоацидністю та за умов введення мультипробіотика «Симбітер®». Об’єкт дослідження: біохімічні механізми розвитку запалення. Предмет дослідження: вплив мультипробіотика «Симбітер®» на розвиток запальних процесів за умов дисбактеріозу та гіпергастринемії на фоні тривалої шлункової гіпоацидності. У дисертаційній роботі досліджено кількісний та якісний склад мікрофлори шлунка і товстого кишечника на фоні тривалого шлункового пригнічення секреції соляної кислоти та за умов введення мультипробіотика «Симбітер®» та визначено концентрацію гастрину в сироватці крові щурів з тривалою шлунковою гіпоацидністю та за умов введення мультипробіотика «Симбітер®», визначено активність синтази оксиду азоту та вміст нітрит-іонів у сироватці крові, тимоцитах, спленоцитах, слизових оболонках шлунка і товстого кишечника щурів з тривалим гіпоацидним станом та за умов введення мультипробіотика «Симбітер®». У ході виконання роботи досліджено процеси перекисного окислення ліпідів і стан системи антиоксидантного захисту в сироватці крові, тимоцитах, спленоцитах, слизових оболоноках шлунка та товстого кишечника щурів з тривалою шлунковою гіпоацидністю а також за умов введення мультипробіотика «Симбітер®» та досліджено продукцію інтерферону й активність 2’,5’-олігоаденілатсинтетази в тимоцитах і спленоцитах щурів з тривалою шлунковою гіпоацидністю та за умов введення мультипробіотика «Симбітер®».

У ході дослідження проаналізовано історію зародження та розвитку радіомовлення в регіонах України. Установлено, що стрімкий розвиток радіо перетворив мовлення з технічного засобу зв’язку на виховний інструмент суспільства. Кожен історичний етап розвитку радіомовлення в Україні слугував підґрунтям для посилення його впливу на громадян. Визначено специфічні ознаки регіонального (обласного), місцевого (районного), міського (муніципального), а також низового (на рівні селища, сіла, підприємства, санаторію, стадіону, парку тощо) радіомовлення, зроблено їх аналіз. Досліджено комплекс правових умов, за яких працює вітчизняне радіомовлення. Законодавча робота, яка проводиться в Україні, закладає передумови для справжнього плюралізму думок в інформаційному просторі, який би, з одного боку, став відкритою системою, а з іншого – захищав би українську мову, культуру, духовність, залучав би слухачів до найкращих надбань світового мистецтва, загальнолюдських цінностей. Поєднано результати дослідження щодо теоретичних засад розвитку радіоефіру на місцях з практикою функціонування вітчизняного мовлення, що дає змогу передбачити перспективи його розвитку в системі всеукраїнського радіопростору. Визначено тенденції взаємозв’язку комунального та всеукраїнського радіоефіру, розглянуто застосування новітніх технологій мовлення у формуванні вітчизняного інформаційного простору. Розроблено рекомендації щодо шляхів вирішення проблем комунального радіомовлення, подальшого функціонування вітчизняного радіоефіру в областях, що стосується розуміння його специфіки та ролі у розвитку суспільства, теорії та практики радіожурналістики, а також нових підходів у розвитку журналістської освіти в Україні.

Мета роботи – встановити роль Всесвітньої служби радіомовлення України у формуванні вітчизняного міжнародного радіоефіру, виявити перспективи і можливості розвитку українського іномовлення. Об’єктом дослідження є програми Всесвітньої служби радіомовлення України як виду міжнародної інформаційної діяльності держави. Предмет дослідження – особливості тематики та структури радіопрограм української, англійської, німецької та румунської редакцій Всесвітньої служби радіомовлення України. У ході дослідження було простежено історичний шлях Всесвітньої служби радіомовлення України в контексті загального розвитку світового міжнародного радіо; розкрито особливості державного міжнародного радіомовлення як виду міжнародної інформаційної діяльності, визначено основні принципи та завдання сучасного державного міжнародного радіомовлення України; охарактеризовано проблемно - тематичну структуру, жанри та форми передач Всесвітньої служби радіомовлення України, особливості програмування ефіру радіостанції; вивчено організацію українського радіомовлення для закордонної аудиторії (організаційну структуру, правові засади функціонування радіостанції); розроблено рекомендації щодо удосконалення творчої та організаційної діяльності Всесвітньої служби радіомовлення України.

Мета роботи – узагальнення та класифікація теоретичного і методологічного підґрунтя моніторингових досліджень, а також систематизація практичних результатів моніторингу ЗМК для подальшої оптимізації медіа-моніторингу та розширення сфер його застосування. Об’єктом даного дослідження стали: 1) вибірки ЗМІ в період 2002-2006 років, які використовувалися різними моніторинговими центрами; 2) конкретні матеріали друкованих, електронних, аудіовізуальних засобів масової інформації; 3) текстові, лінгографічні, лексичні, вербальні, візуальні елементи ЗМІ; 4) методики й результати моніторингових досліджень в Україні. Предмет дослідження – теоретична й методологічна база моніторингу, конкретні технології, за допомогою яких ця теорія й методологія втілювались у вітчизняній практиці та виявлялися кампанії з маніпуляції громадською думкою. У ході дослідження проаналізовано теоретичні підвалини моніторингу ЗМК в різних наукових школах; розроблено періодизацію розвитку теоретичної бази медіа-моніторингу; виокремлено й узагальнено ті методи моніторингу, які практично застосовувалися в Україні у період 2002-2006 рр; систематизовано основні особливості, які виникали при практичному використанні моніторингових технологій, та їх відмінності; розроблено типологію результатів моніторингових досліджень; на основі результатів моніторингу висвітлення виборчих кампаній 2002-2006 років в Україні сформульовано рекомендації щодо реформування медійного простору з метою врегулювання діяльності ЗМІ під час виборів.

Мета дослідження — відтворити цілісну картину процесу становлення та розвитку української видавничої справи Тернопілля в період з 1886 до 1939 року. Об’єкт дослідження — українськомовні видання Тернопілля 1886–1939 років у суспільно-історичному та культурному контексті доби. Предметом є дослідження особливостей процесу становлення і функціонування різних видів друкованих видань краю, їх тематико-типологічна характеристика. У ході дослідження вивчено і проаналізовано літературні та архівні джерела з метою з’ясування стану наукової розробки проблеми та джерельної бази дослідження; узагальнено значення українськомовних видань Тернопільщини у суспільно-політичному та культурному поступі українців; з’ясовано залежність динаміки видавничого процесу від соціально-історичного контексту епохи; розкрито роль особистості у видавничому процесі краю наприкінці ХІХ — першій третині ХХ століття; здійснено тематико-типологічний і функціональний аналіз видавничої продукції; уточнено місце та час виходу видань, які не піддавалися науковому аналізу; упорядковано бібліографічний покажчик українських видань краю за 1886–1939 роки.

Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії та Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях в умовах сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа через детальний розгляд диджиталізації і мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття «глобальні новини» і визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу. Ключові слова: глобальні новини, новинний дискурс, тенденції медіаглобалізації, англомовні інтернет-медіа, контент, он-лайн-аудиторія.

Пророблено складну синтетичну роботу як по отриманню вихідних алкоксидів металів та лігандів, так і по синтезу комплексів. Загалом виділено в індивідуальному стані, охарактеризовано за даними спектроскопічних досліджень ЯМР та даними елементного аналізу 25 нових сполук, з них 12 отримано у кристалічному стані та досліджено за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Встановлено, що найбільш загальним механізмом, за яким проходять реакції між сполуками низькокоординованого фосфору (І), (ІІ), (ІІІ), (ІV) та алкоксидами молібдену і вольфраму, що містять кратні зв’язки метал-метал та метал-ліганд складу (iPrO)3M≡M(OiPr)3, N≡M(OR)3, O=W(OR)4 (М= Mo, W; R= tBu, iPr, Et) є механізм 1,2-приєднання з замиканням циклу за донорно-акцепторним механізмом. В результаті взаємодії між сполукою (І) та (iPrO)3M≡M(OiPr)3 (М= Mo, W) отримано і охарактеризовано перші два планарні мономерні представники чотиричленних металоциклів, що містять ендоциклічний потрійний зв’язок метал-метал, атоми фосфору і нітрогену у складі циклу. В результаті взаємодії між сполуками (І), (ІІ), (ІІІ), (ІV) та N≡M(OR)3 (М= Mo, W; R= tBu, iPr) отримано і охарактеризовано 11 сполук, що є першими представниками чотиричленних металоциклів, що містять екзоциклічний потрійний зв’язок метал-нітроген. В результаті взаємодії між сполукою (ІІІ) та N≡W(OtBu)3 отримано і охарактеризовано незвичайний чотиричленний металоцикл, що містить систему спряжених подвійних зв’язків (W=N-P=S), при цьому зв’язок P=S екзоциклічний, а зв’язок W=N ендоциклічний. В результаті взаємодії між сполуками (І), (ІІ), (ІІІ), (ІV) та O=W(OR)4 (R= Et, iPr) отримано і охарактеризовано 6 сполук, що є першими представниками чотиричленних металоциклів, що містять екзоциклічний подвійний зв’язок вольфрам-оксиген. В результаті взаємодії між сполукою (ІV) та O=W(OiPr)4 отримано і охарактеризовано незвичайний чотиричленний металоцикл з екзоциклічним подвійним зв’язком P=N, що кристалізується за рідкісним структурним типом “крипторацематів”. Ключові слова : молібден, вольфрам, аміноімінофосфін, амінофосфоран, металоцикл, кристалічна структура.

У дисертації здійснено комплексний аналіз ідей та особливостей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань «Українська хата» (Київ, 1909–1914) і «Нова Україна» (1922–1928). У роботі простежено вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій, виявлено особливості письменницької публіцистики як «надвиду» журналістської творчості. Журнали «Українська хата» та «Нова Україна» розглянуто як головні виразники ідейних концепцій публіциста окремих періодів творчості. Проаналізовано модерністичну модель творчості, пропаговану М. Шаповалом за допомогою деталізації її складників: індивідуалізм, ніцшеанство, національність; розкрито специфіку концепції триєдиної незалежності українського народу через вивчення її елементів: культура, господарство, політика. Виокремлено особливості журналістської майстерності публіциста на прикладі жанру рецензії, як найуживанішого в журналістській практиці М. Шаповала, та «знаків» особистості в текстах критика. Ключові слова: М. Шаповал, публіцистика, «Українська хата», «Нова Україна», рецензія, «знаки» особистості.

У роботі показано, що з досліджених ковалентно введених додатків імідофеніл(мет)акрилатів деструкцію ПС інгібують або уповільнюють на повітрі: п-МАФМА, м-НФТІФМА, п-АНТРІФМА, п-МТГФТІФМА та п ЕНДФМА; в інертній атмосфері – п-МАФМА, п-АНТРІФМА, п-ЕНДФМА та п МТГФТІФМА. Встановлено, що механічно змішані з ПС додатки імідофеніл(мет)акрилатів практично не проявляють термостабілізуючого ефекту щодо ПС, а на початкових стадіях деструкції навіть дещо погіршують термостабільність полімеру. Виявлено, що на термостабільність модифікованого ПС практично не впливає ізомерія додатку мономеру (мета- або пара-похідна) та наявність акрилату або метакрилату. Показано, що оптимальною концентрацією введення додатків імідофеніл(мет)акрилатів, що стабілізують ПС при його термодеструкції на повітрі є близько 5 % моль, а в інертній атмосфері – близько 1 % моль. Встановлено, що додатки імідофенілметакрилатів майже не впливають на молекулярну масу та молекулярно-масовий розподіл ПС, а полідисперсність модифікованих зразків залишається близькою до немодифікованого і становить 1,02 ± 0,01. Методом термопрограмованої десорбції з мас-спектрометричною реєстрацією десорбованих частинок показано, що модифікований ПС в інертній атмосфері стабілізують продукти розпаду саме імідного фрагменту додатку. Стабілізуюча дія імідофеніл(мет)акрилатів обумовлена утворенням фенілнітрену при розкладі додатку та, для продуктів на основі конденсації за Дільсом-Альдером, ще й за рахунок виділення відповідних дієнів.

Метою даної роботи було здійснення системного аналізу стану екосистем рекреаційної зони НПП «Подільські Товтри» в умовах антропогенного навантаження для забезпечення їхсталого розвитку. Об’єкт дослідження – зміни в екосистемах рекреаційної зони НПП «Подільські Товтри» за умов антропогенного навантаження. Предмет дослідження – екосистеми рекреаційної зони НПП «Подільські Товтри» в умовах антропогенного навантаження та радіонуклідного забруднення, як одного з показників екологічного стану території. У роботі використано метод системного аналізу базований на методах локального моніторингу, дозиметричного контролю, картографування та методах математичної статистики для кількісних характеристик та вірогідності досліджуваних явищ, визначення їх нових якісних показників.

У дисертації розроблено умови одержання рідкої компактної фази з розчинів ДДСН у присутності електроліту та органічних модифікаторів кислотної природи для цілей концентрування. Найбільші коефіцієнти концентрування мікрокомпонентів досягаються при модифікації міцелярно-екстракційної системи ДДСН саліциловою кислотою та хлоридом натрію (К=20, V0=10 мл; К=50, V0=50 мл). Міцелярна екстракція органічних речовин у фазу ДДСН-NaCl-H2Sal зростає у ряду: аніонні < незаряджені (цвіттер-іонні) < катіонні субстрати. Зменшення внеску метиленового та відповідне збільшення внеску карбоксильного фрагментів у вільну енергію пересольватації карбонових кислот при їх міцелярній екстракції пояснює здатність модифікованої фази ДДСН вилучати як гідрофобні, так і гідрофільні субстрати.