Український психологічний журнал. № 1 (21)

У статті розглядаються основні напрями започаткування психологічних студій в Університеті св. Володимира, які були презентовані науковою й педагогічною діяльністю викладачів. У своїх лекціях та працях викладачі наголошували, що відповіді на екзистенційні запитання слід шукати в релігійній сфері, позаяк саме релігія дозволяє людині розширювати межі свого «Я», здійснювати прорив до царини Божественного. У їх психологічному доробку звертається увага на внутрішні інтенції, на душевні переживання як внутрішню реальність особистості, завдяки якій формується її «Я». В їхніх працях відстежується надання психічному світу людини самостійного статусу, для якого характерні певні закони; осмислення психологічних ідей та уявлень у житті особистості; дослідження особливостей релігійної свідомості, її значення та вплив на поведінку, вчинки людини; осмислення проблеми душі та її сутнісних характеристик; аналіз проблеми сну та сновидінь. Зазначається, що в Університеті св. Володимира працювали фахівці з широким кругозором. Вони були обізнані з тогочасними досягненнями світової філософії та здійснювали актуальні наукові розвідки у царині психологічної науки. У даному дослідженні реконструюються психологічні здобутки викладачів, у яких поєднуються як богословські, так і релігійно-філософські рефлексії тогочасного наукового та релігійного дискурсу. У них відстежується започаткування ряду психологічних ідей, концептів, уявлень, настанов, практик, що відіграли важливу роль у формуванні як освітнього та наукового простору Університету св. Володимира, так і вітчизняної духовної культури загалом.